Із початком широкомасштабної війни в Україні, українці згуртувалися та зібрали всі свої сили в один сильний кулак, який безжально б’є по ворогу. Серед героїв, які продовжують наближати нашу країну до перемоги є і буковинці.

"МБ" пропонує згадати буковинців, які на початку війни зробили великий внесок у допомогу військовим та переселенцям.

"Віддам усі гроші для наших солдатів"


У березні 83-річний житель міста Новодністровська Микола Шевчук переказав на армію сто тисяч гривень та десять тисяч доларів.

– Як той Путін робить таку біду, то я віддам усі свої гроші для наших солдатів, – з такими словами Микола Григорович прийшов до Наталії ЦИМБАЛЮК, яка обіймаю посаду міського голови Новодністровська.

Після чого працівники міської ради пішли із дідусем до банку та зняли усі гроші з депозиту. Сама ж Наталія Цимбалюк розповіла, що Микола Шевчук завжди був активним жителем міста.

– Він приходив до міської ради та вчив, як правильно працювати. Дідусь завжди казав, що має багато грошей, але ми не вірили. Коли ж Микола Григорович вирішив допомогти нашій армії, ми допомогли зняти йому гроші, бо він у тому нічого не розуміє, – жартує Наталія Цимбалюк.

Уже влітку Володимир Зеленський нагородив дідуся орденом "За заслуги".

Однак на цьому Микола Григорович не зупинився. Він і далі допомагає українським захисникам.

– Нещодавно він приніс 25 тисяч гривень волонтерам. Продовжує щодня ходити до міської ради та давати поради. Всі запитують, а звідки такі гроші. На що пан Микола каже: "Поки жив з бабою, нічого не міг скласти, а тепер живу сам, то складаю". Дідусь постійно каже: "Я даю гроші на підтримку держави. Бо як буде держава, то будуть і діти, і внуки. А мої діти хай самі на себе заробляють". На день волонтера ми вручили Миколі Шевчуку подяку. Він виступив перед Нацгвардією, поліцією та теробороною. Дідусь каже, що і надалі буде допомагати нашій армії, – розповідає Наталія Цимбалюк.

"Спочатку не було авто, а люди боялися"



Волонтери громадської організації Freedom Trast за час війни евакуювали чимало маломобільних людей із гарячих точок: Лисичанськ, Слов’янськ, Бахмут…

За словами голови організації Ігоря ЛОГВІНОВА, в організацію надходили заявки від людей, які просили про допомогу.

– Відразу було дуже важко. Не було відповідних авто, люди самі боялися. Думали, що ми їх на органи забрати хочемо… Зараз ситуація дещо краща, у нас є відповідне обладнання для маломобільних. На жаль, Лисичанськ вже окуповано… На Бахмут також дорога для нас вже закрита. Протягом літа та осені ми раз на десять днів їхали на схід України. Заявки надходили як коли. Колись десять, колись чотири. На цьому ми не зупинимося, адже хочемо бути ще більш ефективними, – ділиться волонтер.

До липня прийняла 350 переселенців


Від березня 2022 року на Буковину почало приїжджати багато переселенців. За місяць війни буковинка Анастасія СМЕТАНІНА з Хотина прийняла у себе вдома понад 200 переселенців із різних куточків України. У будинку, в якому дівчина хотіла прихистити людей, не було навіть розеток і міжкімнатних дверей – тільки білі стіни й плитка. Тож його почали доводити до жилого стану господарі із переселенцями.


Анастасія прийняла до будинку понад 350 людей, але з липня більше не приймає. Дівчина каже, що це дуже фінансово важко.

– Усі витрати були на нас, тому ми вирішили припинити приймати переселенців. Згодом я повернулася до Києва. Вже в Києві ми з друзями вирішили поїхати на Чернігівщину. Там ми допомагали розбирати завали та будувати нові будинки, – ділиться дівчина.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram