У дитсадку №53 в Чернівцях для діток облаштували комфортне додаткове укриття. Воно таке гарне, що не кожен у своєму будинку може похвалитися такими ремонтами. Коштувало це, щоправда, чималих грошей – понад сто тисяч гривень. Частину виділили з міського бюджету, решта – спонсорська батьківська допомога.
Про це йдеться у публікації "МБ" від 27 жовтня, пише molbuk.ua
"Робити все довелося з нуля"
Ще з початку війни в цоколі облаштували для кожної групи окреме приміщення під укриття (загалом у закладі – 6 груп, 205 діток). Проте всі вони розташовані в харчоблоку.
Нове ж укриття стало додатковим, його облаштували всім необхідним. Площа укриття – майже 30 квадратів, воно розраховане на близько пів сотні діток. Тут під час тривог вихователі з малечею граються, їдять, організовують денний сон і навіть демонструють лялькові вистави.
У "шелтері" є вентиляція, санвузол із білесенькою сантехнікою та бойлером з теплою водою, освітлення, Wi-Fi - мережа. Не кажучи вже про такі речі, як підвісна стеля, стіни, покриті інтер’єрним лаком на водній основі, акуратна плитка на підлозі, металопластикові двері та вікно (його наразі щільно заклали мішками з піском). Встановлені віконні жалюзі й жалюзі-ширма, яку можна за бажанням розсувати, щоби створити відокремлений простір. Усе новеньке, блискуче, гарне.
Така робота вартувала не лише грошей, а й неабияких зусиль усіх працівників закладу, зізнається директорка дитсадка №53 Орися Мойсюк. Адже ще два місяці тому приміщення використовувалося як підсобне, де зберігалися будівельні матеріали, інструменти. Тобто облаштовувати тут затишне укриття довелося практично з нуля.
Так виглядало укриття до ремонту
"Ми не мали коштів на ремонт, – розповідає Орися Іллівна. – Але згідно з постановою уряду, з’явилася можливість зробити додаткове укриття. Тож ми цією можливістю скористалися. Нам виділили кошти з бюджету, підрядна організація розробила кошторис. Звичайно, зважаючи на те, що укриття потребувало більше коштів, ніж виділили з бюджету, звернулися по допомогу до батьків. Усі радо відгукнулися. Причому не лише місцеві родини, а й вимушено переселені. До прикладу, активно допомагала сім’я з Волновахи (Донеччина), хоча ми й відмовлялися, адже вони й так стільки пережили. Відчувалася велика підтримка з боку батьків, за що ми їм дуже вдячні".
Товщина стін – більш ніж пів метра
Роботи було чимало, провадить директорка закладу.
"Через це приміщення проходила каналізаційна мережа, завдяки якій майстер зміг провести монтаж труб для водовідведення з майбутнього санвузла. Крім того, приміщення потребувало потужного стінового вентилятора.
Найважливішим було змонтувати кабіну санвузла, адже під час тривоги вихователі змушені були брати дітей і підніматися до вбиральні групи на першому поверсі, що ризиковано. На це витратили батьківські кошти.
"Вирішили зробити все якісно, на роки, щоби не довелося потім ще щось ремонтувати або переробляти, – провадить Орися Іллівна. – Стіни накривали ґрунтовкою "бетон-контакт". Майстер запропонував виконати на вже пофарбованих стінах фактурну штукатурку, яку потім покрили інтер’єрним лаком на водній основі. Тепер їх можна мити, витирати від пилюки.
м[center]
Також замовили дошки для виготовлення лавок, щоби дітки мали на чому сидіти під час перебування в укритті. Наразі вартість одного дитячого стільчика – 500 гривень, і придбати таку велику кількість стільців у нас немає змоги. Дошки самі пофарбували та змонтували".
А щоби батьки під час повітряної тривоги не хвилювалися, як там їхні дітки, і вихователі могли з ними підтримувати контакт, в укриття провели інтернет.
У закладі поки що не ввімкнули опалення. Проте в укритті за потреби вмикають теплову гармату або інфрачервоний обігрівач, завдяки чому там стає тепло за кілька хвилин. На підлогу стелять товсті поролонові матраци, є додатково подушки, ковдри. Дітки спокійно можуть спати тут під час обіднього сну, якщо тривога триває довго. Після перемоги тут планують облаштувати кабінет для спеціалістів.
"Ми мали величезне бажання зробити це приміщення наближеним до домашнього, щоби дітки не відчували дискомфорту чи страху, коли будуть перебувати в ньому. Щоб їм тут було затишно. Сподіваюся, нам це вдалося завдяки спільним зусиллям батьків, працівників закладу, влади, підрядника. Часто малюки, заходячи в укриття, вигукують: "У мене вдома такого немає!" А дехто запитує: "А де кухня? А де холодильник?" – усміхається Орися Мойсюк.
Як розповіла очільниця управління освіти міськради Ірина Ткачук, наразі укриттями забезпечені практично всі школи та дитсадки. З 59 садочків працюють 52, ще чотири приймають внутрішньо переміщених осіб.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |
