До редакції "МБ" звернулися мешканці гірського села Усть-Путила, яке входить до однойменної громади.
Люди просять допомогти реорганізувати місцеву школу в ліцей. Є, мовляв, для цього всі підстави. Та проблема в тому, що назустріч батькам нібито не йде керівництво громади, йдеться в публікації "МБ".
Приміщення школи нове, з усім необхідним
В актовому залі Усть-Путильського закладу загальної середньої освіти I-II ступенів зібралося майже 70 батьків та родичів учнів. Розмова вийшла гарячою й дещо сумбурною: кожен хотів висловитися про наболіле.
– У мене дочка випускниця, і було б добре, якби вона мала змогу отримати повноцінну середню освіту в нашій школі. Для цього потрібно, щоб вона стала ліцеєм, – каже Тетяна Северин. – Для цього ми зверталися в різні інстанції, однак питання не вирішується. А приміщення школи нове, зі зручностями. Спортивний зал, наприклад, – на третьому місці серед шкіл області. Якщо не буде ліцею, то діти змушені будуть навчатися в сусідніх селах, як-от, у Дихтинці. Шкільного автобуса немає, маршрутні переповнені, або їдуть зрідка. Не досить того, що діти долають не один кілометр до рідної школи, то тепер доведеться ще далі добиратися. До того ж потрібні кошти не лише на проїзд, а й на харчування, а це не менше ста гривень. У нас більшість сімей – багатодітні, роботи в горах немає, ледь виживаємо. Запитайте будь-кого з мешканців: кожен за те, щоб в Усть-Путилі був ліцей.
– Ми роками чекали, щоби побудували сучасну добротну школу, сподівалися, що після цього матимемо ліцей. Та коли в лютому школа стала до ладу, з’ясувалося, що треба рік, аби відбулося громадське обговорення з приводу зміни статусу навчального закладу, – ділиться Марія Петращук. – Ще кажуть, що наші вчителі професійно не здатні викладати свої предмети у старшій школі. Це неправда, у нас гарні кваліфіковані педагоги.
– Уявіть собі, що діти добираються з Дихтинця додому, і дорогою лунає сирена. Куди вони мають заховатися, адже з нового навчального року в кожній школі повинні бути укриття. У новій школі вони є, чого не скажеш про навколишні школи, – додає Олександр ВАКАРЮК, батько учня 10 класу.
– Була сільська сесія, вирішили рік обговорювати нашу проблему, – констатує Микола ШТЕФУРЯК, підприємець. – Посилаються на законодавство про освіту. Але закон – не догма. Кожен сільський депутат протягом кількох днів може обійти свій округ й поцікавитися думкою виборців. Більш ніж впевнений, що ніхто не буде проти того, щоб в Усть-Путилі був ліцей.
– Це правда, бо я знаю волевиявлення земляків, – погоджується Павло ШТЕФУРЯК, сільський депутат й волонтер, який возить гуманітарні вантажі у фронтову зону. – Якби керівництво ОТГ керувалося інтересами нашої громади, то конфлікту не було б. Натомість змушені оббивати пороги різних інстанцій, щоб домогтися свого, звернулися навіть по допомогу до народного депутата Максима Заремського, який підтримав наші звернення. Ми йтимемо до кінця, навіть якщо доведеться вдатися до непопулярних заходів.
Щоправда, дехто з присутніх зробив закид на адресу директора школи Юрія Скидана, мовляв, він вчасно не подав документи на зміну статусу школи, в навчальному закладі немає води, приміщення протікає, територія не впорядкована.
До десятого класу готові йти 17 учнів
– Нову школу у нас стали будувати у 2012 році, – згадує директор. – Вартість проєкту – 76 мільйонів гривень. Споруджували їх – як мокре горить. До останнього не вірилося, що школу добудують. У лютому відкрили, провчилися в новому приміщенні десять днів, як почалася війна. Підрядник не все зробив якісно, зокрема, стихія зірвала частину даху, але будівельників зобов’язали полагодити його. Є вода, добротне укриття, світлі й гарні класи, облагородимо й територію. Розрахована школа на 240 учнів, нині навчається 142 школярі. Наразі до десятого класу готові йти 15 учнів місцевих, ще двоє – діти переселенців. Не виключено, що до нас прийдуть навчатися діти з сусідніх сіл Івано-Франківщини.
Повільно, але є тенденція до збільшення народжуваності. Нині до нас ходять діти з сіл Барвінкове, Бісків, Шпетки, Мариничі, Голошина, Шепіт, не рахуючи Усть-Путили. Педколектив, а це двадцять педагогів, професійно готові викладати предмети в 10-11 класах. Беремо участь в різних олімпіадах. Минулого навчального року зайняли третє місце в області з української мови й літератури. Раніше з цього предмета здобули навіть п’яте місце в країні. Ми хочемо, щоб у нас був ліцей. Бо до Дихтинця вісім кілометрів, до Мариничів – близько чотирьох.
– Відступати від чинного законодавства ми не можемо, а воно каже, що потрібен рік на обговорення, та й учителі повинні пройти відповідне атестування, – каже голова громади Марія ІЛЮК. – Якщо його порушити, доведеться ходити судами, а я цього не хочу. Підтримую прагнення батьків, але тільки в правовому полі. Минулої п’ятниці відбулася позачергова сесія, на якій було вирішено провести в школі інститутський аудит. Під час нього проводиться зовнішнє оцінювання діяльності школи, що базується на вивченні освітніх та управлінських процесів.
Уже цієї неділі – 24 листопада – у Чернівцях, за сприянням "Словацько-Українського культурно-освітнього товариства", відбудеться зустріч із представниками освітньої програми Free Student.
22 серпня 2023 року Президент України підписав закон, що стосується обов’язкового облаштування бомбосховищ у новобудовах. Як відреагували на ці зміни забудовники й що вони вважають пріоритетним у процесі зведення своїх новобудов, ми поцікавилися у Василя Воєвідка, генерального директора відділу продажів будівельної компанії "Родоліт".
В Україні є чимало компаній, що працюють в галузі архітектурного проєктування та дизайну. У міру того, як між ними зростає конкуренція, підвищується і професійний рівень архітектурних бюро. Про особливості роботи одного з таких чернівецьких бюро ми розпитали у Дарії Олексюк, операційного директора бюро архітектури та дизайну DAR group&partners.
0
2 781
