Художниця Христина Тарновецька, яка родом із Сторожинеччини, розмальовує електрощитові у Чернівцях.
Кореспондент molbuk.ua поспілкувався із мисткинею.
"У мене творча сім’я"
"Люблю всім серцем дві справи – малювання та ювелірну справу. Намагаюсь їх поєднувати і в роботі, і у творчості, і в житті. Звідти й черпаю натхнення. Малюю ювелірні вироби, потім виготовляю їх. Коли розпочалась війна, в мене з’явилась ідея зробити каблучку з Україною. Вона стала мейнстримом", – розповідає художниця.
Перше замовлення мисткиня виконала, коли їй було 11 років.
"У мене творча сім’я. Тато – ювелір, а мама виступала в ансамблі. Об’їздила весь світ. Тато ще в дитинстві побачив мій талант. Він звернув на це мамину увагу, після чого вони постійно займалися мною. Вчили малювати, співати, різних мов, – каже дівчина. – У десять років я вступила в художню школу в Сторожинці. Далі був Вижницький коледж прикладного мистецтва".
"Вважаю, що всі люди творчі"
Дівчина розповідає, що без малювання та творчості не може й дня прожити.
"Проводила експеримент. Пів року не брала олівця до рук, бо чекала музу. Вона так і не прийшла, тому змушувала себе працювати. Вірю в те, що без праці нічого не буде, і вважаю, що всі люди творчі, – говорить. – Робота мене відволікає. Коли роблю щось хороше, потрібне і для себе, і для людей – набагато легше жити".
Художниця також займається реставрацією храмів, іконостасів. Наразі вона працює над другою своєю церквою.
"Наразі реставрую храм, над яким працюю вже три роки. Навчалася цього сама, бо в коледжі немає такої спеціальності. Зазвичай мій графік такий: у будні займаюсь реставрацією, а у вихідні працюю в майстерні або розписую об’єкти, займаюсь своїми картинами", – зазначає Христина.
"Чернівці мені – як рідні: я тут дитинство провела"
Художниця, хоч сама з області, але любить Чернівці, адже провела тут дитинство. Ідею з розмалюванням електрощитових Христині запропонувала знайома із міськсвітла, якій мисткиня малювала портрет.
"З електрощитовими вийшла романтична історія. У мене замовили портрет сім’ї. Під такі замовлення художника, як правило, ставлять у рамки, але пані Надія не обмежила мене в часі, тому ця робота мені дуже запам’яталась. Потім ми з нею почали спілкуватися. Вона працює в міськсвітлі. Через рік вона знову зв’язалася зі мною, – говорить дівчина. – Каже, що треба щось зробити з електрощитовими. Сказали, що щитів багато, а часу в мене не дуже. Придумала простий, але цікавий ескіз, щоб могла його постійно повторювати".
Ескіз складається з прапора, голуба та цитати, проєкт орієнтований на малечу.
"Більше ці малюнки орієнтовані на дітей. Задум у тому, щоб діти, дивлячись на малюнок, запитували в дорослих, що там написано. А дорослі пояснювали. Так у них зав’язується розмова про Україну та видатних українців", – каже Христина.
"Зараз проєкт затримується, адже щити поки обпалюють, знімають усі шари ще радянської фарби, так би мовити, "декомунізують", – жартує художниця. – Потім їх шліфують та перефарбовують".
Один такий щит Христина малює за пів дня. Розмалювала 15 – ще залишилося 35. Працює мисткиня не сама, а з командою.
"У мене є команда. Беру свою донечку, сестричку, племінницю, яка також малює. Творити краще в компанії", – каже дівчина.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
