«Буду допомагати до нашої перемоги, і після»: незрячий музикант у Чернівцях збирає кошти на допомогу ЗСУ

Незрячий музикант у Чернівцях вже понад три місяці збирає кошти на допомогу ЗСУ. Він грає на баяні патріотичну музику.

Чернівчанин Микола Добрей за понад три місяці зібрав для армії вже 15 тисяч гривень. Кошти передає волонтерам, які закуповують необхідне.

Чоловік каже, що хотів якось допомогти. Піти воювати, плести маскувальні сітки він не може, а своє хобі він перетворив у волонтерство.

Незрячий музикант розповів "МБ", як вдалося зібратися таку суму.



– Наприкінці березня мене вразила історія хлопчика-переселенця, який у нас в Чернівцях допомагав ЗСУ. Він писав оголошення, що за символічну плату – п’ять гривень – буде допомагати сусідам. Йому вдалося зібрати на бронежилети. От і я вирішив, що музикою зможу допомогти, – розповідає.

Миколі допомогли його знайомі, які працюють на Калинівському ринку. Продавці Віра і Валентина знайшли волонтерів, через яких можна було передавати кошти. "Волонтери вже допомогли намалювати плакат, де написали, що кошти йдуть на армію", – додає Микола.

У репертуарі – стрілецькі та повстанські пісні

"Я мало знав повстанських пісень, але вивчити допоміг інтернет. Там слухав їх і запам’ятовував. У моєму репертуарі повстанські, стрілецькі пісні, гімн. Подобаються дуже "Ой під Львівським замком", "Рости, черемшино", "Батько наш Бандера", "Повіяв вітер степовий". Люди інколи й підспівують, – каже Микола Добрей.



На баяні чоловік грає із десяти років. Навчився у харківському інтернаті для незрячих дітей, де проводили такі заняття. Але здебільшого вивчав усе сам.

– Я родом із Дніпропетровщини. На баяні змалку грав, в інтернаті мене безплатно вчили цього, тому що я сирота. Хоча це було дорогим задоволенням на той час. Потім одружився і переїхав до Чернівців. Тут дуже багато чого мене навчив вже покійний Євген Сівка – майстер спорту з шашок серед незрячих. Проте він був й відмінним музикантом, – каже баяніст.

Миколі допомагає його 16-річна донька Інна. Вона вчиться у Львівській школі для незрячих, зараз в неї канікули. А ще вона – чемпіонка України з шашок, у неї багато медалей та нагород.



– Інколи ми ходимо разом з Інною, вона мені допомагає. Якщо сам ходжу, то люди вже мене скеровують, куди йти. Зараз я вже знову дві тисячі відклав, коли назбираю знову якусь пристойну суму – п’ять чи десять тисяч – знову передам волонтерам, – додає Микола.

"Вірю в перемогу"

Пан Микола каже, що буде грати до перемоги, а то й довше:



– Вірю в нашу перемогу. Хочу, звичайно, щоб війна швидше закінчилася. Але буду грати до перемоги, скільки буде здоров’я. Після війни, якщо потрібні будуть кошти на післявоєнну відбудову, буду також допомагати.

У будні Микола грає на баяні біля будинку – на зупинці громадського транспорту. На вихідні їде на Калинівський ринок. "З 17:00 до 20:00 люди повертаються з роботи – можна більше зібрати. Якби не зупинка, не знаю, чим вдалося б за цей час зібрати 15 тисяч гривень", – розповідає пан Микола.

Волонтерка Інна Дуніч, якій Микола й передає кошти, каже, що за 15 тисяч гривень, які чоловік їм передав, вони вже закупили 30 аптечок для військових, а також заповнюють їх всім необхідним.

– З Миколою ми познайомилися наприкінці березня, допомогли оформити плакат, з яким він ходить. Гроші він нам приносить частинами. Спочатку було п’ять тисяч, а потім десять тисяч, – каже волонтерка.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram