У ніч на 27 червня у Києві правоохоронці разом з представниками військкомату провели рейди щодо дотримання жителями міста комендантської години. Поліція виявила два нічні клуби, які попри заборону, працювали після 23.00. У рамках покарання чоловікам призовного віку, які там знаходились (219 осіб), вручили повістки.
Такі дії правоохоронців є незаконними, вважає адвокат юридичної компанії Miller Андрій Новак. Про це він розповів у інтерв'ю для Радіо НВ.
Який законний порядок вручення повісток?
За словами адвоката, у такому випадку правопорушників мали би доставити у відділок, перевірити їх персональні дані та передати до місцевих військкоматів, де приписані особи. На основі цих даних військкомати мали би направити затриманим військовозобов'язаним повістки. Але з цим є проблеми у тому числі через те, що люди не контролюють оновлення інформації про себе у військкоматах.
За словами Новака, представник військкомату не має повноважень вручити повістку особі, яка приписана до іншого територіального центру комплектування. "Вдало, коли співробітники військкомату „попали“ на ту особу, яка дійсно в них прописана. А в більшості випадків можуть потрапити на ту особу, яка приписана до іншого місця. І, в ідеалі, вони не мають право вручати їй повістку. В ідеалі", — додав правозахисник.
"Ситуація, коли повістку вручили у нічних клубах, вважається так же само незаконною, як і, наприклад, вручення повісток на блокпостах, біля супермаркета, біля станцій метро, будь-де.
Чому? Основна проблема в тому, що дані повістки починають заповнювати співробітники військкоматів чи інших правоохоронних органів в момент, коли особу затримали або зупинили. Відповідно до положень законодавства, під час вручення повістки, документ вже має бути повністю оформленим і заповненим. Тобто, повністю заповнена повістка з прізвищем, ім'ям, по-батькові особи, якій буде видаватися ця повістка, із зазначенням в ній дати народження, зазначенням в ній дати і місця, куди необхідно звернутися військовозобов'язаному.
І, звісно, повістка має бути підписана і закріплена печаткою військкомату. І вже тільки така повістка має вручатися, — пояснив правозахисник. — Коли підходять до людини, перевіряють її документи, а потім на місці вписують в повістку паспортні дані, рік народження в уже підписану повістку начальником військкомату, це неправильно і, я сказав би, що незаконно.
Але! Чому є взагалі така проблема? Тому що законавством не визначено порядок вручення повісток саме у воєнний час. Станом на сьогодні є тільки положення Кабміну Україні № 52 від 21 березня 2002 року, яким затверджується проведення призову громадян на строкову службу. По суті, вручення повісток тільки на строкову службу.
Єдиний законодавчий акт, який ми можемо використовувати, хоча б трохи наближено схожий, це саме він. Про воєнний стан там взагалі нічого не вказано. У жодному іншому документі нічого не вказано про вручення повісток саме у воєнний стан".
Чи можна оскаржити повістку, яка була виписана безпосередньо під час перевірки документів?
"Варто фіксувати це на камеру, це не заборонено жодним актом, правилом чи ще чимось. Було заборонено фото та відеозйомка інфраструктурних засобів та військових об'єктів, щоб не зливалась ця інформація в Мережу. В даній ситуації нічого такого немає, тож можна фіксувати на камеру і обов’язково зазначити, що повістку вручають не за формою, що оформлюють на місці, що вручають з порушенням правил. Правоохоронці або представники військкомату можуть заперечувати проти цього, однак законодаством не встановлено жодних заборон.
Друге, що потрібно зробити, це на відривному корінці, який згодом іде до військкомату, вказати (у вільному місці), що на вашу думку, повістка була вручена з порушенням норм законодаства, а також була неоформлена належним чином, а тому ви плануєте її оскаржувати", — пояснив експерт. Оскаржувати дії територіального центру комплектування можна у будь-якому вищестоячому центрі.
"Також не завадило б звернутися до Генштабу на гарячу лінію та Міноборони. В принципі, можна в довільній формі написати заяву-скаргу і описати ситуацію та прикласти до неї відеозапис [фіксації події]", — пояснив Новак.
Якщо у людини є знайомий або власний адвокат, то до нього також можна звернутися по допомогу:
"Особливо у комендантську годину це варто робити, тому що людей, які порушують вимоги комендантського часу, скоріше за все заберуть до райвідділку поліції, де будуть з’ясовувати, хто вона і що у такий пізній час робить із порушенням правил. Тому рекомендується, звісно, викликати, якщо є знайомий адвокат. Тому що юрист, який не має адвокатського посвідчення, у такій ситуації мало чим може допомогти, хіба що усно проконсультувати в телефонному режимі. Але якщо це просто вручення повістки на блокпосту вдень, коли немає порушення комендантської години, то можна і без виклику адвоката — це не вважається надважливим та екстраординарним".
Чи можна відмовитися від отримання повістки?
Відмовитися від отримання повістки не можна — це може розцінюватися як акт непокори представникам влади:
"Представники центрів комплектування зазвичай ходять разом з представниками нацполіції або територіальної оборони і в період воєнного стану вони мають право перевіряти документи у людей. Просто відмовитись, розвернутися і піти — це буде незаконно. Але ніхто не може змусити отримати повістку та розписатися.
В такому випадку уповноважені особи, хто вручає повістку, можуть скласти акт відмови від отримання повістки за участі мінімум двох свідків, які зможуть підтвердити, що особа відмовляється від вручення і перенаправити даний акт до військкомату, а він відправляє ці відомості до правоохоронних органів. Вони можуть відкривати адміністративну або кримінальну відповідальність. По суті, залежить від доброї волі представника поліції або військкомату. Ти і не взяти її не можеш, а якщо візьмеш і не прийдеш, то це буде ухиляння від мобілізацїі".
За таке ухиляння може бути передбачена адміністративна відповідальність ст. 210 Адмінкодексу (від 1700 до 3400 грн штрафу) або кримінальна відповідальність за ст. 356 Кримінального кодексу від 3 до 5 років.
Чи коректно надавати повістки у якості покарання?
"Я гадаю, що ні. Це, як мінімум, неправильно і некоректно до тих людей, хто пішов воювати добровільно, в перші години, в перші дні. До них заганяти у підрозділи покараних, тих, хто цього не хотіли, які через свою "дурість" потрапили на фронт… І вони на 99%, я гарантую, будуть робити усе, щоб звільнитись від армії, або можуть після підготовки ухилятися від виконання своїх обов’язків. Це може зіграти погану роль саме під час бойових дій. Я вважаю, це неправильно.
Правильно — це покласти на людину адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення вимог комендантської години, але таким чином карати — це аморально та неправильно саме стосовно тих осіб, хто пішов добровільно служити", — підсумував адвокат.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |
