У Чернівцях розпочали роботу із захисту історичних пам’яток.
Завдяки допомозі Львівської міської ради, Чернівецькому національному університету та управлінню охорони культурної спадщини в міській раді підготували перелік об’єктів, які потребують першочергового збереження.
Про це повідомив Чернівецький міський голова Роман Клічук, пише molbuk.ua
"Так, поки у Чернівцях спокійно. Але маючи таку багату архітектурну спадщину - краще перестрахуватися!" - наголосив мер.
Роботи проводитимуться силами їхніх власників таких пам’яток, користувачів, волонтерів, студентів, членів Місцевої організації Національної спілки архітекторів України в Чернівецькій області із залученням комунальних підприємств.
Наразі сформували вже 21 пункт з об’єктів культурної спадщини, які у першу чергу треба захистити. Серед них, звісно, - архітектурний ансамбль резиденції митрополитів Буковини і Далмації, низка старовинних будівель, скульптур, картин, вітражів, могил видатних буковинців. Список ще буде доповнюватися.
Також до переліку потрапили унікальні вітражі храму Найсвятішого Серця Ісуса – костелу єзуїтів, який є пам'яткою неоготичної архітектури 19 століття.
21 березня на території костелу розпочалися роботи зі збереження вітражів від ймовірних пошкоджень у разі бойових дій. Водночас до Чернівців прибуло авто з матеріалами, які слугуватимуть захисту та збереженню цінних елементів об’єктів культурної спадщини світового, національного та місцевого значення міста Чернівців в умовах війни. Матеріали привезли за ініціативи Фонду культурної спадщини, Інституту національної спадщини, муніципальних директорів - реставраторів із десяти міст Польщі, зокрема реставратора Міхала Красуцького.
Біля костелу зібралися члени місцевої організації Національної спілки архітекторів, волонтери, студенти, комунальні служби.
За словами ксьондза Станіслава Смольчевскі, який служить настоятелем храму вже упродовж 25 років, у храмі – 18 вікон із унікальними вітражами.
"Таких оригінальних вітражів уже небагато залишилося. Їм по 120 років, тому вони надзвичайно цінні. Їх треба зберегти. Та й вікна хотілося би вберегти, адже ми лише нещодавно нові вставили, шкода, щоби зараз понищилися", - каже Станіслав Смольчевскі.
За словами ксьондза, небайдужі допомагають фінансово підтримувати будівлю храму і проводити там бодай якісь ремонтні роботи.
"Стараємося ремонтувати, щоби храм працював на повну силу. Звичайно, без допомоги небайдужих не впоралися би. Завдяки їй порозбирали всередині залізобетонні поверхи, поставили вікна, зробили двері, провели довкола церкви дренаж, гідроізоляцію фундаментів. Багато ще роботи залишилося: треба і стіни поштукатурити зовні та зсередини, і дах поміняти. Але наразі головне – захистити костел від можливих руйнувань. Маємо надію, що їх не трапиться. Дякуємо всім, хто зараз нам допомагає", - сказав Станіслав Смольчевскі.
Вітражі спробують захистити мінеральною ватою та іншими матеріалами. Якими саме – обмірковують фахівці, розповіла керівниця управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Вікторія Діденко.
"Зараз ми зі місцевою спілкою архітекторів вирішуємо, яким чином це зробити технічно. Тому що, наприклад, просто забити вітражі фанерою – це нераціонально. Потрібен розумний підхід, щоби не зашкодити будівлі. Тож робимо заміри і будемо вирішувати, які матеріали та технології застосовувати, окрім мінеральної вати: дерево, метал чи все ж таки фанеру. Адже схожої практики та досвіду у нас досі не було, а роботи ці доволі складні", - пояснює Вікторія Діденко.
Проте навіть найпримітивніші, на перший погляд, заходи безпеки можуть зарадити, переконана фахівчиня.
"Мінеральна вата зменшить силу удару. І навіть поклейка вікон тим же скочтем немаловажлива: під час ударної хвилі скло не розсиплеться, вітраж не впаде на землю, його затримає плівка зі скотчем".
На жаль, усі об’єкти культурної спадщини у Чернівцях захистити неможливо, тому що їх дуже багато, зауважує Вікторія Діденко.
"Місто просто фізично не може впоратися з захистом усіх тих об’єктів, які є у Чернівцях, а їх понад 800. У нас є пам’ятки ЮНЕСКО, національного значення, які так само потребують збереження. Але повністю закрити їх якимсь куполом – самі розумієте, це неможливо. Тому ми наразі роздали захисні матеріали по можливості і по потребах, які заявляли власники та балансоутримувачі цих об’єктів. Але скільки би не було цієї допомоги, її все одно не вистачить на все. Тому кожен власник чи балансоутримувач повинен також сам передбачати захисні роботи".
Пані Вікторія наводить як приклад пам’ятник Тарасові Шевченку на Центральній площі. Але навряд чи реально його кудись заховати.
"От уявіть собі: наш пам’ятник Шевченка забрати. Куди, як…? А мішками обкласти… Але якщо зверху падає бомба, ті мішки нічого не дадуть… Тобто треба мислити тверезо. Усі ми переймаємося культурною спадщиною міста, але все захистити просто не вийде. Окремі деталі, як-от ці вітражі в костелі – так, це більш реально. І то це більше силами волонтерів, небайдужих…"
У Чернівцях дуже багато об’єктів, які представляють історичну, культурну та архітектурну цінність, зазначає голова місцевої організації Національної спілки архітекторів України в Чернівецькій області Ярослав Бойко:
"Звичайно, що всі будівлі ми не зможемо вберегти від якогось сильного удару, не дай Боже, але хоча би треба захистити від ударної хвилі крихкі декоративні елементи: вітражі, ліпнину. Польща передала нам необхідні матеріали: мінеральну вату, вогнегасники, вогнетривкі тканини для захисту картин. Зараз навіть важко оцінити, скільки на все піде матеріалів і часу. На щастя, всі необхідні матеріли є і в Україні і їх можна буде без проблем роздобути".
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
