Росія всерйоз розглядає можливіть підірвати склади аміаку на Харківщині та хочуть звинуватити у цьому ЗСУ.
Про це повідомляє Служба безпеки України.
"За нашими даними, проробляються варіанти вчинення й інших провокацій", – додають у СБУ.
Раніше про ймовірність застосування Росією хімічної або біологічної зброї застерегли і США.
Чим небезпечний аміак і чи може вибух складів із цією речовиною стати загрозою також і для Буковини, кореспонденти molbuk.ua запитали у доктора хімічних наук, доцента, завідувача кафедри загальної хімії та хімічного матеріалознавства Юрія Халавки.
"Аміак – це отруйний газ, легший за повітря. Він піднімається вгору і на рівні людського зросту не мав би сильно шкодити. Багато залежить від того, в якому вигляді він буде викинутий у повітря. Це може бути газ у стиснутому виді, або просто концентрований розчин аміаку. Останній може добре взаємодіяти, до прикладу, з хмарами, і потім випадати у вигляді лужних основних дощів. Розчином аміаку раніше здобрювали поля. Але, звичайно, якщо це велика концентрація, яка потрапляє не на поля, а, наприклад, до тих же криниць чи ще кудись, це не дуже добре", - пояснює фахівець.
Аміак володіє паралітичною дією, він може серйозно обпалити дихальні шляхи, наголошує Юрій Халавка.
"Проте гіпотетично навіть дуже великі хмари аміаку доволі швидко мали би розпорошитися в атмосфері, розчинитися у вологому повітрі, нейтралізуватися вуглекислим газом. Тобто небезпечними вони є в радіусі 50-100 – максимум до кількох сотень кілометрів навколо місця аварії. Тому це, швидше всього, може бути відносно локальна аварія. Для Харківщини це, безумовно, серйозна проблема. Проте до Чернівців вона точно буде мати дуже мало стосунку. Хіба що якась хмара там десь підніметься, дійде і випаде", - заспокоює доктор наук.
Якщо все ж таки Буковину "накриє" аміачною хмарою, захиститися можна, одягнувши на органи дихання ватно-марлеву пов’язку, змочену оцтом чи навіть просто водою, радить експерт.
Захистять від небезпеки також сучасні пластикові вікна та двері, які достатньо герметичні. Якщо ж у вас старі вікна та двері, в яких є щілини, то можна позасовувати в них вату або тканину, змочену оцтом.
"Типовий ефект аміаку – це так, наче ви нюхаєте нашатирний спирт, тільки більш розведений. Зрозуміло, що в місті, де аварія може трапитися, буде висока концентрація аміаку. Проте поки хмара дійте до нас, до прикладу, чи ще кудись, - концентрація суттєво розбавиться. І буде мати приблизно такий подразливий ефект, як нашатирний спирт. Ясно, що цим дихати не можна, але так, щоби воно було смертельно небезпечним, то ні. Це все ж таки не бойова отруйна речовина", - зауважує Юрій Халавка.
Загалом, переконаний науковець, у випадку реальної небезпеки система цивільного захисту одразу повідомить населення і обов’язково надасть рекомендації щодо того, як захиститися.
"Тобто це не буде коротке повідомлення: "Увага, хімічна небезпека!", і все. А швидше: "Зачиніть вікна, одягніть індивідуальні засоби захисту" тощо. І це просто треба виконувати", - каже експерт.
Раніше Юрій Халавка прокоментував, чим загрожують Україні та всьому світові ймовірні теракти з боку росії на Чорнобильській АЕС.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
