«Мед через пандемію росте в ціні»: чернівецький пасічник хоче перейти на промислове виробництво бджолиного нектару

Дехто вважає, що пасічники теплої пори року працюють, а взимку відпочивають.

Про це йдеться у публікації "МБ".



Коли розповів про це учаснику АТО, офіцеру запасу Олексію Колодніцькому, він лише усміхнувся:

– Справжній бджоляр біля пасіки повинен працювати завжди. Треба майструвати нові вулики, ремонтувати старі. Одне слово, слід готуватися до літнього сезону, чим нині й займаюся.

На фронті йому снилися вулики

Мій співрозмовник знає, що каже, адже звик трудитися біля цих роботящих комах із дитинства. Залучив його до цього ремесла батько – колгоспний пасічник із Кельменеччини, нині відомий у районі бджоляр, який в радянські часи обслуговував 200 вуликів. У цьому йому допомагав і маленький син. Та вже у 12-літньому віці тато доручив Олексію самостійно доглядати добрий десяток вуликів. Батько був задоволений. Навіть будучи студентом ЧНУ, а вчився хлопець на економічному факультеті, у вихідні їздив до рідного села Нелипівці допомагати татові поратися біля пасіки. Закінчивши виш, працював на фірмі, але продовжував пасічникувати. Коли перебував на фронті в 2015 році, оті вулики йому часто снилися. Повернувшись додому, щороку передає хлопцям зі своєї частини на передову бідон меду. Зрештою, не лише їм, а й тим, хто потребує цього нектару. Крім меду, пасічник виготовляє й продукти бджільництва, у чому йому активно допомагає дружина Тетяна – лікарка-кардіологиня.

– Пане Олексію, яким був для вас минулорічний сезон, урожайним чи не дуже?

– Гріх нарікати, бо 2020-й рік був ще гіршим. Позаминулого сезону мав 300 вуликів, а торік збільшив її до 450. Вона поділена на два напрямки – медовий та пакетний. Прогнозується, що бджолопакети цього року матимуть добру ціну. Через пандемію коронавірусу, збільшилася вартість меду й за кордоном, експортери мають можливість заробити. Зокрема, кілограм соняшникового меду вартує 60 гривень, з різнотрав’я – 90 гривень. Торік вивозив 150 вуликів медового напрямку у дві точки – Нелипівці та біля станції Ларга. Справа в тому, що в одному пункті дислокації має бути не більше 100 вуликів, бо радіус обльоту бджіл становить 2,5 кілометра. Якщо бджіл буде більше, то достатньої кількості меду вони не наберуть. Послідовність збору меду така: спочатку йде ріпак, далі – акація, потім липа і соняшник. За сезон зібрав до п’яти тонн меду. Липового не вдалося зібрати, бо було спекотно, раніше його брали на Хмельниччині, до тонни виходило.

– Крім меду, маємо 500 кілограмів пилку та 220 – воску. Що ж до ріпаку, то його хімізують, потрібно домовлятися з фермерами, щоб вони цього не робили, бо бджоли його запилюють. Буваємо у Браїлівці, під самим кордоном із Молдовою. Справа в тому, що тут раніше була державна програма висаджувати на неродючих землях акацієві гаї. Були й на Івано-Франківщині, біля невеликого села, де є 800 гектарів лісу й липа. На жаль, на Буковині немає гречки, тому треба освоювати Хмельниччину й Тернопільщину.

– Маємо спеціальні платформи, на яких і перевозимо вулики. Що цікаво, ми перейшли на вирощування бджіл австрійського виду "Карніка". Вони спокійні, миролюбні, з високою активністю. Огляд сімей можна здійснювати без диму і сітки, в будь-яку погоду. Є й високі медозабори – на 20 відсотків більше, ніж у карпатської бджоли. "Карніка" – це відмінний вибір для тих пасічників, хто прагне збільшити рентабельність пасіки і при цьому нічого не втратити. Витрати кормів взимку – малі. Це промислова бджола, вона селекційна. Ми перейшли на канадську технологію вирощування.

Опанували виробництво крем-меду

– Як ви охарактеризуєте монокультурні меди?

– Акацієвий мед: мало пилку, багато фруктози й мало сахарози, не кристалізується до року, особливо корисний для діабетиків та алергетиків. Мед із липи кристалізується протягом трьох-чотирьох місяців, особливо помічний при бронхітах. Ріпаковий мед має попит в Німеччині, бо він із дрібними кристалами та схожий на масло, а кристалізується протягом тижня. Мед із соняшнику має найменше фруктози, багато сахарози, тому він найсолодший із медів, кристалізується за два-три місяці, його варто вживати тим, хто має проблеми з кишківником. До речі, ми опанували й виробництво крем-меду – з додаванням подрібнених сушениць, різних ягід. Крім цього, реалізовуємо пилок, прополіс, маткове молочко, настоянки воскової молі й підмору, пергу. Займаємося й апітерапією. Дружина, як лікар-кардіолог, поєднує медикаментозне лікування з бджолиними продуктами, йдеться про захворювання серця, судин, дихальних шляхів, кишківника, опорно-рухового апарату, порушення роботи ендокринних залоз.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram