«Дід навчив батька, а той і мене»: історія порому, що з’єднує дві області – Чернівецьку й Тернопільську

На місці переправи у селі Мосорівка колишнього Заставнівського району, у роки Другої світової війни був міст, який зруйнували. Після чого з його залишків і збували пором. З’єднує він Буковину і Тернопільщину. На іншому березі Дністра – село Устя.

Завдяки порому близько 20-30 автівок щодня восени, а влітку вдвічі більше, переправляються на інший берег Дністра. Найчастіше їдуть фермери, які везуть овочі на продаж, йдеться в публікації "МБ".



Недільний ранок. Моросить дрібний дощ. Біля переправи на березі Дністра вилаштувалися вже три автівки, які хочуть потрапити на інший берег.
Поромник Володимир тут – від восьмої ранку. Каже, що людей у таку погоду менше, ніж зазвичай. Його дід ще займався цією справою, а потім тато, тепер – він, а вже п’ять років і його син Сергій. Зараз, щоправда, він працює за кордоном.



– У нашій області таких переправ до Тернопільщини небагато. Навпроти нас – село Устя. Ще є у селі Дорошівці. Той пором з’єднує Буковину із селом Зозулинці, а також у Перебиківцях на Хотинщині. Той веде до Мельниці-Подільської.

"Втопилася вантажівка із зерном"

Цікавлюся у Володимира, чи є якісь обмеження у вазі транспорту, який переправляють на інший берег.

– Обмеження, звісно, є. У вазі – до 30-ти тон і довжиною – до 15 метрів. Давніше, щоправда, не під час моєї роботи, люди хотіли з допомогою порому перевезти дві вантажівки із зерном. Колись тут такий дядько старий працював. От він і не впорався – затопили пором. І одна машина із зерном також потонула. Було і таке, – розповідає Володимир.



Двоє хлопців, які переїжджали сьогодні, давно користуються поромом. Кажуть, що це значно економить їхній час.

– Якщо зараз нам потрібно було б дорогою об’їжджати майже 150 кілометрів, то з поромом вдвічі швидше потрапляємо додому. Тут всього якихось 15 кілометрів. Взимку вже важче. Але от у теплу пору року це дуже рятує.

"Найчастіше – фермери, які їдуть на ринок"

Володимир розповідає, що переправою користуються люди з навколишніх сіл, що на одному березі річки, що на іншому. Найчастіше фермери їдуть на ринок. Тому найбільше машин, все-таки, влітку. Взимку, коли лід замерзає, переправу витягують на берег і ремонтують.

– Усі довколишні села ним користуються. Це набагато скорочує шлях. Кому – наполовину, кому й ще більше. Щоб із Буковини їхати на ринок у Мельницю-Подільську, треба подолати 120 кілометрів, а комусь і більше, а тут через пором тільки 15, комусь 20, – каже чоловік. – Зараз працюю тут менше, бо темніє швидше. Працюємо лише у світловий день. Влітку інколи доводиться приходити геть рано або ж залишатися довше, але це якщо хтось із знайомих попросить.



"Цей пором дуже старий, ще з 50-их років"

За весь час свого функціонування пором лише на три роки припиняв роботу. Це було під час повені 2008 року. Тоді рівень води настільки піднявся, що берега не було видно.

– Це справа ще мого діда, він навчив мого батька, а той і мене. Пором дуже старий, ще з 50-их років. У радянські часи він був державним, на ньому працював мій дід. Коли ж все розформовувалося, дід приватизував його. Під час повені у 2008 році ми закрили його на кілька років. Цього року під час тієї зливи, що затопила наші села, ми закривали його на два-три дні, доки вода не спаде, – розповідає Володимир.

У роки Другої світової війни тут був міст. Пором – це, по суті, його частина.

– Колись на цьому місці був міст. Його ще мій дід пам’ятає. Там далі (показує - авт.) був ще один міст, але і він не зберігся. Під час війни і його розбили.

"Рухається завдяки течії"

Пором рухається завдяки течії Дністра по тросу. Поромник лише його скеровує. Працює мотор, який намотує трос.

– Коли ми пливемо в інший бік, виставляємо пором під певним кутом, і течія його несе. І от ми вже вже на іншому боці. Щоб повернутися, ми знову підтягуємо трос і змінюємо кут. Так пливемо вже в протилежному напрямку. Тут все залежить від течії. Нічого складного немає, – розповідає Володимир.

Поки ми розмовляли, на березі вже чекали на переправу три машини.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram