«На отримання зброї ставай!»: репортаж «МБ» з роти Нацгвардії в Чернівцях

Вони ризикують життям. Кожен день їхнього життя – за графіком. Молоді та дужі – так їх можна охарактеризувати.

Про це йдеться у публікації "МБ".



Пункт пропуску та високий паркан, поверх якого – колючий дріт. Побачивши чужу людину, виходить молодий хлопець у військовій формі з рацією в руках.

– Бажаю здоров’я, ви до кого? – запитує солдат.

– До Романа Петрюка, – кажу.

–Плюс, – відповідає.

Через декілька хвилин виходить командир другої стрілецької роти військової частини №1241 майор Роман Петрюк.

Йдемо військовою частиною. Бачу велику броньовану машину "КраЗ". Зайшовши на територію частини, на посту бачу солдата.

– Струнко! – гукає солдат.



– Вільно, – відповідає Роман Петрюк.

Є і строковики, і контрактники

Дисципліна вражає. Всі працюють чітко, немов годинник. Впадаєу вічі взаємоповага солдатів. Побачивши старшого за званням, вони стають струнко та віддають честь.

Як розповів командир роти Роман Петрюк, у роті Нацгвардії в місті Чернівці служать понад 150 військових.

–Тут є і строковики, і контрактники. Строковики – з усієї України. Переважно це молоді хлопці віком від 18 до 30 років. Хоча є і ті, кому за 40. У наші обов’язки входить охорона громадського порядку, доставка підсудних до суду, охорона ОДА. Під час різних заворушень, мітингів ми зобов’язані підтримувати громадський порядок. Із 2014 року ми систематично проводимо ротації у зону Операції об’єднаних сил. Я неодноразово був на війні. У 2014 році був у Луганську, тоді сепаратисти захоплювали Луганську обласну адміністрацію, – ділиться Роман Петрюк.

– Перший бій у Луганську трапився тоді, коли наш підрозділ був у їхньому військкоматі. Як зараз пам’ятаю, це було третього травня 2014 року, тоді ще були заворушення й в Одесі. Цього дня сепаратисти оточили нашу базу. Ми тоді не мали екіпірування, було обмаль боєприпасів. Наш підрозділ потрапив в оточення. Спочатку сепаратисти кидали у нас коктелі Молотова, потім у хід пішла стрілецька зброя. Бій розпочався о 16:00, а закінчився о четвертій ранку. Вже і набої закінчилися… Дякувати Богові, завдяки перемовинам, нам звели так званий "коридор" – і ми
вижили, – згадує пан Роман.

Найважче – втрачати побратимів

На питання, що найважче в службі в Нацгвардії, пан Роман, не задумуючись, відповів – втрачати побратимів.

–У 2014 році на війні загинув мій хороший друг Віктор Редькин, йому було лише 37 років. Надзвичайно був розумний та ерудований. Минуло вже багато років, а я не можу про це забути, – з тугою згадує командир.

Запанувала тиша… Як раптом у двері стукає солдат.

– Так, заходьте, – каже Роман.

Зайшов молодий строковик. Як виявилося пізніше, він із Миколаївщини.

–Як вам служиться? – запитую у солдата.

Денис АНДРЄЄВ, строковик роти, відповідає:

– Служиться дуже добре. Я вже 12-ий місяць тут. Думаю надалі підписувати контракт на службу. Ранок солдатів починається з шостої години, о 06:15 зарядка до 07:00, далі снідаємо. На сніданок переважно каша, чай бутерброди. Далі все за розпорядком дня. Якщо є служба, то заступаємо на неї. Якщо ж ні, йдемо на заняття з військової підготовки. Годують добре, бо є поширений міф, що строковики постійно голодні. Це неправда, на обід кожен має право вибору – суп або борщ. На друге, до прикладу, макарони або картопля, ну, і до них м’ясо та салат. Відбій у нас о 22:00. Перед цим ми маємо годину особистого часу, – розповідає Денис Андрєєв.

Командир проводить у казарму, де сплять солдати. Там є 50 двоярусних ліжок, які розкладені у два ряди. Біля кожного ліжка з двох боків є тумбочки та по одному стільцю.

– Стільці – для того, щоби солдати могли на них вішати форму, – пояснює Роман Петрюк.
Раптом із коридору чутно шум.

– Варта! На отримання зброї ставай!



– Що за шум? – запитую.

– Це солдати готуються заступати на варту, – пояснює майор.

Бачу вишикуваних солдатів, які стоять у черзі.

– Це вони отримують зброю, – каже Роман Петрюк.



Ближче бачу двері, за якими збройова кімната – автомати, пістолети. Солдатам видають пістолет та магазин із боєприпасами.

– Нацгвардійці, крім зброї, забезпечені й спецзасобами: шолом, бронежилет, укріплення на ноги та руки, кайданки та стяжки, сльозогінний газ та кийки, – додає пан Роман.

P.S. Колектив "МБ" вітає усіх захисників та захисниць держави зі святом!



Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram