Під час коронавірусної хвороби розвивається набряк легень. Це добре видно на комп’ютерній томограмі (КТ). Але чи допомагає практичним лікарям це обстеження? Чому інфекціоністи надають перевагу рентгенографії?
Про це написав лікар-інфекціоніст Київської міської клінічної лікарні №4 Євген Дубровський у Facebook.
"Позитивний тест на COVID-19 діє на людей, як гіпнотичний погляд змії на свою жертву. Всі налякані, бо не розуміють цю нову хворобу. Олії у вогонь підливає невірна інтерпретація рентгенологічної картини на КТ. Помилковий діагноз про двобічну пневмонію призводить до необґрунтованої паніки та терапевтичних помилок", - зазначив лікар.
На думку Дубровського, від нерозуміння процесу, який відбувається у легенях, починається неправильне лікування.
"Шалені, безконтрольні прийоми надпотужних антибіотиків. Але що лікуємо? Запалення легень чи набряк? Ще краще – прийом антибіотиків для профілактики… Профілактики чого? Як антибіотик подіє на рідину в легенях чи буде сприяти розсмоктуванню останньої? Більше того, коли людина вже клінічно одужає та не є заразною, потрібен час на відновлення легень. Рідина має розсмоктатись. Тому і не рекомендовано робити повторно КТ раніше, ніж через 1,5-2 місяці. Картинка ще довго не буде змінюватись. Клінічно це проявляється слабкістю та втомою після виписки з лікарні протягом декількох тижнів", - написав він.
Лікар пояснив, чи треба у випадку COVID-19 призначати антибіотики.
"Антибіотики (АБ) ми призначаємо, коли бачимо бактеріальне ускладнення. По-іншому, без показань, АБ наносять шкоду. Отруюють організм, заважають правильній роботі імунітету, сприяють появі страшних антибіотикорезистентних мікроорганізмів. Треба щоб кожен почув і зрозумів: антибіотики прекрасно працюють, коли бактерії до них чутливі. Щоб АБ працювали, не можна зловживати призначеннями та приймати з перших днів вірусного захворювання ці препарати. Досвід та практика беззаперечно доводять цей принцип – усі 100% важких пацієнтів, які поступають у стаціонар, вже пропили один чи два курси потужних антибіотиків. І без результату. Бактеріальне ускладнення розвивається далеко не у всіх. Більше того, у меншості. Таких пацієнтів ми, в основному, бачимо у стаціонарі. Це важкі хворі, переважно з супутньою патологією", - наголосив інфекціоніст.
Дубровський пояснив, як завчасно побачити це бактеріальне ускладнення.
"Саме в контексті відповіді на це запитання, ми знову повертаємось до протиставлення КТ та рентгену. КТ – високоточний, якісний та чутливий метод. Видно все: починаючи від майже непомітних змін на тлі вірусно-імунного процесу в легенях, і закінчуючи віддаленими дрібними метастазами. Але чи потрібна така точність при респіраторному захворюванні? Ні. Не потрібна. Це заважає та заплутує в правильній оцінці тяжкості хворого", - наголошує він.
Євген Дубровський запевняє, що звичайний рентген легень однозначно краще.
"Чому? Бо рентгенографія (Ro) працює для нас (лікарів-інфекціоністів) як фільтр, що вирізає непотрібну інформацію. Ми бачимо лише серйозні, важливі для лікування моменти на зображенні легень. Так, рентген не побачить матових скелець. Рентген не побачить незначного набряку легень. Але це і не потрібно. Ми і так знаємо, що він там є. А от чи є там бактеріальна пневмонія – рентген нам скаже. Чи є плеврит чи перикардит – скаже. Чи є масивний набряк легень – видно. Додатково ми оцінимо динаміку та розміри набряку за допомогою УЗД легень. Простий і дуже ефективний метод. А КТ є і залишається методом діагностики для важких діагностичних пацієнтів на більш віддалених строках", - підкреслив лікар.
Інфекціоніст також дав практичні рекомендації:
Оскільки КТ показує характерну для вірусних захворювань (не лише для COVID-19) картину – робити його одразу всім абсолютно недоцільно. Воно практично однакове у всіх середньоважких пацієнтів. Тим паче, немає сенсу у проведені КТ для пацієнтів з легким перебігом захворювання.
Рентген легень проводять з метою підтвердити чи спростувати наявність бактеріальної пневмонії. Починаючи з шостого дня хвороби, за сукупністю клінічних даних, скарг та перебігу захворювання лікар призначає це обстеження. Додатково робляться аналізи крові. Отже – шостий день хвороби – перший знімок. Якщо виявлено пневмонію, будуть призначені антибіотики. Обов’язково, з аналізом на чутливість. А згодом буде зроблено повторний контрольний знімок. Щоб визначити, чи ефективно спрацювали антибіотики.
Враховуючи, що зображення змін в легенях на КТ не зміниться протягом 1,5-2 місяців, динаміку на рентгені видно вже через 7-10 днів. І хто тепер скаже, що Ro – застарілий та неефективний метод? Це наше доступне та ефективне дослідження, яке є надзвичайно інформативним.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
26-10-2020, 11:22
0
28 103