В.о. міністра освіти та науки Сергія Шкарлета вже звинувачували у плагіаті. Проте сам він це заперечує і стверджує, що будь-яка програма "покаже співпадіння, покаже певні широковживані слова.
Математичні формули взагалі "б’ються" як плагіат, таблиці "б’ються", як правило, як повний плагіат", пише "Українська правда".
Проте стаття для докторської дисертація в.о. міністра освіти Сергія Шкарлета суцільний плагіат – збіги з працями інших науковців становлять 87,4%.
Про це йдеться на сайті "Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях".
Мова піде про одну із статей, на яких базується дисертація Сергія Шкарлета, в. о. міністра освіти й науки України. В авторефераті докторської дисертації вона значиться у розділі "Статті у наукових фахових виданнях" під №35 і має таку назву: Шкарлет С. М. Теоретичні основи формування економічної безпеки підприємств // Сіверянський літопис. – 2007. – №4. – С. 161–171", – йдеться у повідомленні.
Науковці Юрій Бойко та Василь Садовий, які робили аналіз статті Шкарлета, виявили збіги тексту з наступними джерелами:
Гончаренко Л. П. Процесс обеспечения экономической безопасности предприятия // Справочник экономиста, 2004, №12.
Економіка підприємства: Підручник / За ред. С. Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 1999.
У порівняльній таблиці в першому стовпчику вони навели фрагменти статті доктора економічних наук С. Шкарлета, у правому – джерело, з яким виявлено збіги. Жовтим кольором показані повні збіги, бірюзовим – синоніми та перефразування, а зеленим – заяви Шкарлета про те, що це саме він є автором висловлених пропозицій чи висновків.
"Символом ми позначимо місця, які були пропущені паном Шкарлетом (і ми їх також пропустимо, щоб вирівняти порівнювані тексти)", – пишуть науковці.
Бойко та Садовий звертають увагу читачів, що 2-й абзац на с. 164 Сергій Шкарлет починає наступним чином: "Фахівці зазначають [7], що широкий спектр…" Далі він у кількох абзацах робить перелік "конкретних кроків зміцнення економічної безпеки українських підприємств". Тобто С. Шкарлет знає, як треба робити посилання на текст інших дослідників, який використовується в конкретній роботі, і робить це правильно. Але наступний абзац починається так: "Таким чином, у сучасних умовах…" Це означає, що читач має тепер прочитати власні висновки, зроблені саме Сергієм Шкарлетом, а не кимось іще. Але це не так – насправді Шкарлет переписує текст статті російської професорки Людмили Петровни Гончаренко (у перекладі українською), надрукований у 2004 році, і цієї роботи у переліку літератури в статті Шкарлета немає. Таким чином, маємо приклад нахабного академічного плагіату", – пояснюють науковці.
Також вони підсумовують, що основний матеріал статті Шкарлета викладений на с. 163–170. "Збіги з чужими працями виявлені на с. 164–170, тобто на 7 сторінках з восьми, що становить 87,5%.
Що цікаво, ректор Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права з 6-річним стажем, та ще й професор указує у своїй науковій статті сайт студентських рефератів як джерело", – додають вони.
10-08-2020, 14:50
0
1 053