Як хвалити дитину, щоб підтримати, дати відчуття цінності, не роблячи його залежним від похвали?
На ці питання відповіла дитяча психологиня Світлана Ройз, пише НВ.
1. Важливо пам’ятати, що і нагороди, і покарання з часом знижують мотивацію.
2. Самооцінка не зможе "підвищитися ззовні". Всі наліпки, подарунки, оцінки, похвала, лайки дають тимчасовий ефект. І формують залежність. А у дитини або дорослого так і не з’являється стійкої впевненості у своїх силах, талантах, компетентності. І кожен раз доводиться знову вчитися "привласнювати" собі результат.
3. І нагороди, і покарання з часом знижують мотивацію. Ідеально, звичайно, якщо дія і отриманий результат (задоволення від нього — малюнок, навик, дія, шкільна оцінка кінець кінцем) самі собою стають радістю і "нагородою".
4. Малюки-дошкільнята все ж орієнтовані на отримання винагороди дій. Наліпками, наприклад, підкріплюються їх зусилля. Але нам обов’язково важливо фокусувати увагу і на "внутрішньому результаті".
5. Часто помічала: коли хвалиш людину, кажеш, який же молодець, який розумник і інше, він ніби навмисне намагається спростувати ці слова, немов сумнівається в щирості.
6. Основний принцип — не просто говоримо слова "молодець", "розумник", а фокусуємо увагу на те, що саме хвалимо. Саме це дає відчуття значущості, відчутності зробленого. При цьому, якщо ми відзначаємо цінність, а потім додаємо "але", це знецінює все раніше сказане.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
