Прокидаємося з інстаграмом, засинаємо з фейсбуком, снідаємо з ютубом, а на додачу – пересуваємось з телеграмом. Технології настільки сильно влилися у наше життя, що без них ми не уявляємо свого щоденного графіку. З одного боку, ґаджети суттєво допомагають у багатьох справах (наприклад, щоб швидко отримати інформацію, нам не потрібно шукати бібліотеку чи стояти у черзі за газетою), але з іншого – поступово втрачаються, здавалося б, цілком природні навички.
Про це пише ВСЕосвіта.
Так, у школах Великобританії, в аудиторіях для іспитів, вчителі масово встановлюють цифрові годинники. Ні, це не данина моди. Просто діти потроху перестають розуміти… звичайні годинникові стрілки. Піку напруження ситуація сягає на екзаменах: учні нервують, відчувають стрес і не можуть зрозуміти, скільки часу залишилося на те чи інше завдання та скільки – до кінця іспиту.
Малкольм Троуб, заступник генерального секретаря Асоціації керівників шкіл та коледжів (ASCL), в інтерв’ю The Telegraph розповів, що учні віком до 18 років звикли користуватися цифровими пристроями, зокрема цифровим годинником.
Нинішнє покоління не так добре визначає час за традиційними годинниками, як старші покоління, – зазначив пан Троуб.
Як не сумно, та разом із підвищенням комфорту нашого життя завдяки технічному прогресу водночас атрофуються й певні навички.
Вони звикли бачити цифрове зображення часу на своєму телефоні, на своєму комп’ютері. Майже все, що у них є – цифрове, тому молодь просто піддається новому сприйняттю інформації, – додав Малкольм Троуб.
Раніше пан Троуб працював директором в освітньому закладі. В інтерв’ю він звернув увагу на те, що учні мають бути максимально розслабленими під час іспиту. Цього прагнуть і самі діти, і вчителі. А традиційний годинник може додати зайвого стресу, тож школи намагаються зробити все простим і зрозумілим.
Як вчитель, ви не захочете, щоб діти постійно постійно піднімали руку і запитували, скільки часу залишилося, – пояснив заступник. – Насправді, є велика перевага використання цифрових годинників: менше шансів, що дитина помилково визначить необхідний їй час.
Стефані Кінен, завідувачка кафедри англійської мови у середній школі міста Руісліп на північному заході Лондона, розповіла, що її освітній заклад також змінив настінні механічні годинники на цифрові. Учням було складно орієнтуватися у визначенні часу за стрілками.
Не зважаючи на те, що у початковій школі навчають особливостям часових проміжків та користуванню традиційним годинником, багато учнів й досі не розуміють цього, коли опиняються у середній школі.
У 2018 році Саллі Пейн, головна дитяча терапевтиня фонду Heart of England NHS Trust, наголосила, що через розвиток технологій дітям навіть важче користуватися ручками та олівцями.
Простіше подарувати дитині iPad, ніж заохотити її до виконання вправ із тренування м’язів – наприклад, побудувати з конструктора будинок, вирізати малюнок, склеїти фігуру чи пограти у перетягування мотузки. Через це діти не розвивають основні базові навички, необхідні для того, щоб стиснути та тримати олівець, – пояснила лікарка. – Відсутній контроль над тонкою мускулатурою пальців. І це не можна назвати позитивним явищем.
Чи стосується ця ситуація й українських учнів? І чи дійсно технічний прогрес може загрожувати розвитку певних навичок у дітей? Що ви про це думаєте?
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
