Небезпеки нелегалізованої проституції – пояснення Супрун

Робота в секс-індустрії є вкрай небезпечним явищем в Україні. Чому необхідно легалізувати проституцію та які загрози такого тіньового бізнесу.

Про небезпеки та недоліки нелегалізованої проституції розповіла ексочільниця МОЗ Уляна Супрун.



Працівники зазнають фізичного і психологічного насильства
Відсутність будь-якого регулювання робить такий бізнес кримінальним та тіньовим, працівниці та працівники у цій індустрії зазнають фізичного і психологічного насильства, порушення їхніх прав, не мають доступу до належної медичної допомоги чи будь-якого правового захисту.

Кількість працівників секс-індустрії в Україні складає близько 80 тисяч людей. Ці жінки та чоловіки переважно через скрутні життєві обставини залишаються сам на сам зі своїми проблемами.

“За даними досліджень в Україні, 46,6% з них зазнавали насильства під час надання послуг за винагороду — словесного приниження, погроз, примушування до безкоштовного надання послуг, побиття чи зґвалтування ”, - зазначає Уляна Супрун.

Примушування або вища оплата за секс без презерватива під час вагінального, анального та орального проникнення, велика кількість сексуальних партнерів, заняття сексом, перебуваючи під впливом наркотиків чи алкоголю, та фізичне насильство — основні проблеми, які пов’язані з ризиками для здоров’я серед працівників секс-індустрії.

Захворювання, що передаються статевим шляхом
Ці люди знаходяться у зоні ризику захворіти на ВІЛ, хвороби, що передаються статевим шляхом (наприклад, хламідіоз, сифіліс, гонорею, герпес), мають високий ризик незапланованої вагітності, абортів та викиднів, ризик мати алкогольну чи наркотичну залежність та серйозні проблеми з психічним здоров’ям, як посттравматичний стресовий розлад через випадки насильства.

"Виведення проституції з тіні — це запорука забезпечення порядку та безпеки у цій індустрії для тих людей, які надають такі послуги, тих, хто ними користується, та їх регулює ”, - додає Уляна Супрун

При цьому важливо розрізняти поняття легалізації та декриміналізації проституції.

Перше означає регулювання з боку уряду та визнання роботи в секс-індустрії законною лише за певних визначених державою умов. Регулювання може включати низку методів — від вимог щодо зонування місцевості, де такі послуги можна отримати, та обмеження реклами до обов'язкових та часом примусових медичних оглядів працівників індустрії.

Натомість декриміналізація — це зняття законів та регулювання. За цією моделлю проституція трактується так само, як і будь-яка інша діяльність. Незалежно від методів, прихильники декриміналізації та легалізації мають одну і ту ж мету: гарантувати громадянські права секс-працівників і забезпечити їхню безпеку та соціальну рівність.