Чинний Трудовий кодекс був ухвалений ще у 1971 році. Роботодавці та інвестори часто критикують його положення через застарілість та ускладнення процесу найму та звільнення працівників.
Новий трудовий кодекс, над яким працює ВРУ, передбачає велику кількість нововведень, серед яких більше оплачуваних вихідних та лікарняних, звільнення молодих осіб від сплати ПДФО, право на страйк, а також спрощення звільнення та найму працівників. Про це Радіо НВ повідомила голова комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, представниця фракції Слуга народу Галина Третьякова.
Крім того, новий кодекс має визначати виплату роботодавцем матеріального відшкодування працівнику протягом півроку у разі його звільнення. Подібна лібералізація трудових відносин має стимулювати бізнес створювати в Україні нові робочі місця. Нову редакцію кодексу подадуть до парламенту через два місяці, додала голова комітету.
"Треба робити його більш гнучким, трансформувати під сучасні вимоги. Це дозволить роботодавцю спростити відкриття та закриття робочого місця. Ми продекларували ціль — створення мільйона робочих місць впродовж п’яти років, і нам потрібен роботодавець, який би був помічником у такій ініціативі", — зазначила Третьякова.
Що передбачатиме новий Трудовий кодекс
Новий кодекс передбачатиме звільнення осіб до 26 років від сплати податку на доходи фізичних осіб, щоб зацікавити работодавців у молодих кадрах. Це також захищатиме перше місце роботи людей з невеликим робочим досвідом.
У законодавстві закріплять такі поняття, як мобінг, булінг та харасмент на роботі. Крім того, нові закони про працю передбачатимуть створення трудових мирових судів або ж трибуналів, як є у Великій Британії. Вони розглядатимуть вузькі робочі питання щодо працівників та роботодавців, а їхні рішення будуть обов’язковими до виконання.
Також документ приведе до європейських норм право на страйк працівників, що посилить вплив профспілок. Серед іншого — відпустку збільшать з 20 до 28 днів на рік, а також запропонують сім днім лікарняного, який оплачуватиме роботодавець.
Передбачається й переведення трудової книжки у електронний варіант, а також спрощення адміністрування заробітніх плат та бухгалтерії.
Відтік трудових кадрів
Одна з головних проблем — це відтік робочої сили за кордон. Тому якщо новий трудовий кодекс порушить баланс між працівником та роботодавцем, це лише посилить відтік кадрів, зазначив віце-прем'єр-міністр Павло Розенко.
За його словами, наразі влада ухвалює неякісні законопроекти під ліберальними гаслами. До того ж, інвестори не приходять в Україну саме через відтік трудових кадрів, додав Розенко.
"Умови праці є на сьогодні в Україні вже неконкурентноздатними порівняно з сусідніми країнами. Не можна порушувати баланс інтересів працівника і работодавця, тому що це може прискорити крах трудового потенціалу України. Тому без широкого обговорення, без прогнозування наслідків я би застеріг вносити такі радикальні зміни", — зауважив Розенко.
Працевлаштування ветеранів
Проблема прийому на роботу учасників бойових дій досі актуальна в Україні, однак вже не в таких масштабах, як це було у попередніх роках, зауважив в коментарі Радіо НВ ветеран війни на Донбасі та власник проекту Ветерано груп Леонід Остальцев.
За його словами, не рідко роботодавці не розуміють таких людей, а також бояться вибудовувати з ними будь-які стосунки.
"Перші, хто не бере ветеранів на роботу, — це проросійськи налаштовані. Другі - це категорія тих, хто вважає, що ветерани апріорі сильніше них, тому їм буде важко вибудовувати трудові відносини керівник-підлеглий. Момент авторитету", — наголосив Остальцев.
Декрет як головний страх
Нинішній кодекс законів про працю призвів до того, що жінка у якості робітниці є дорожчою для роботодавців з точки зору надання пільг та її звільнення. Це породжує дискримінацію, адже роботодавці не хочуть працевлаштовувати жінок.
В Україні існує кілька напрямків дискримінації жінок, каже керівниця Центру гендерно-правової освіти Лариса Магдюк. За її словами, головний страх керівників компаній — декрет. Деяких працівниць навіть змушують підписувати незаконні папери про те, що вони обіцяють не піти в декрет, зазначає експертка.
"Від 35 до 40 років — це єдиний період, коли найменша кількість перешкод на ринку праці для жінок. А от після 40 років існує стереотип, що жінка вже передпенсійного віку", — пояснює Магдюк.
Нагадаємо, 2 вересня президент Володимир Зеленський доручив ухвалити новий Трудовий кодекс до початку 2020 року.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
