Рада ухвалила законопроект щодо покарання за незаконне збагачення в першому читанні

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні президентський проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (№ 1031).

За це рішення проголосували 316 народних депутатів із 400 зареєстрованих у сесійній залі.



Від "Слуги народу" "за" проголосували 237 народних депутатів, від "Європейської солідарності" - 0, від "Голосу" - 20, від "Батьківщини" - 14, від "Опозиційної платформи - За життя" - 24, від групи "За майбутнє" - 2, від позафракційних - 19.

Законопроектом пропонується Кримінальний кодекс України доповнити статтею 368-5 ”Незаконне збагачення”, у якій визначається, що набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

При цьому під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У законі ”Про запобігання корупції” встановлюється, що активи, набуті внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку. Активи, щодо яких судом на підставі поданих доказів не встановлено, що вони або грошові кошти, необхідні для їхнього придбання, були набуті за рахунок законних доходів, є необґрунтованими і підлягають стягненню в дохід держави за рішенням суду в установленому законом порядку.

У Цивільному процесуальному кодексі встановлюється, що справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом. Справи про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави розглядаються колегіально Вищим антикорупційним судом у складі трьох суддів.

Також встановлюється, що одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їхній вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави.

У Кримінальному процесуальному кодексі визначається, що докази, отримані від відповідача у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави не можуть бути використані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень.

У законі ”Про прокуратуру” пропонується встановити, що з метою виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їхньої необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор в порядку, визначеному законодавством, має прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. Для визначення вартості активів з ознаками необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор може залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У законі ”Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів” визначається, що агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави, або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

У законі ”Про Державне бюро розслідувань” встановлюється, що ДБР вживає заходів з виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їхньої необґрунтованості у порядку та межах компетенції, визначених законодавством України. У Кодексі законів про працю пропонується встановити, що однією з підстав для припинення трудового договору є набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави - щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активи яких чи активи, набуті за рахунок або вказівкою яких іншими особами, визнано необґрунтованими.