Влучно і точно застосована лайка, згідно з дослідженнями, має свою користь для організму людини.

В. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун аргументовано відповіла на пропонований депутаткою Ольгою Богомолець законопроєкт про "дематюкацію".



"Часом буває так, що деякі народні депутати почуваються геть забутими та нікому не потрібними. Тож аби хоч якось привернути до себе увагу, вони пишуть законопроєкти, які пасують радше Північній Кореї, аніж сучасній європейській державі. До прикладу, пропонують заборонити матюкатися", – написала Супрун у своєму Facebook.

В. о. міністра нагадала, що насправді наука має чимало аргументів "за" ненормативну лексику.

Читайте також: Є матюки, а є "смачна українська лайка": мовознавець прокоментував законопроект про "дематюкацію"

"Влучно і точно застосована лайка, що описує наше ставлення до ситуації і не спрямована образити співрозмовника, корисна для здоров’я. Якщо ми реагуємо нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуваємо полегшення. Слова на "б" чи "с" не замінять якісної анестезії, але дослідження показали ефективність лайки у зменшенні болю, посиленні серцебиття і підвищенні больового порогу.

Важливо, що матюками слід саме послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно. Інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне.

Розуміти і висловлювати свої емоції — корисно для здоров’я та спілкування. Спостереження за людьми, які прожили понад сто років, показало, що крім інших чинників, довгожителів об’єднує вільне висловлення своїх емоцій.

Крім цього, люди, що мусять на роботі посміхатися клієнтам, після роботи частіше напиваються — постійне приховування справжніх емоцій і примус до позитиву виснажує психіку.

Існує образ не дуже розумної чи культурної людини, яка розмовляє матюками. Цей образ справді має підґрунтя, але лише частково. Заборона матюків тут не допоможе. Так, 10-20% людей із синдромом Туретта можуть вдаватися до потоку лайливих слів, коли налякані чи збуджені.

Цікавим є стан афазії. У людей із нею порушена мова та її розуміння, але матюкатися вони подекуди можуть чудово. Науковці пояснюють це тим, що лайка не сприймається нашим мозком буквально. Ми не уявляємо саме те, що чуємо і кажемо, та апелюємо саме до прикрої обурливої ситуації, а не статевих органів, приміром.

Лайка і життя в соціумі тісно пов’язані, і в не найгірший спосіб. Вважається, що люди оптимізували тваринну реакцію зойку на біль та страх і притаманну приматам агресію (жбурляння) на прийнятну в соціумі лайку.

Вживання матюків у спілкуванні в низці випадків вказує на близькість людей і хороший емоційний контакт між ними. Коли колеги починають між собою матюкатися, значить, вони стали командою — такі дослідження", - написала вона.

На думку Супрун, викорінювати варто пасивну та активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку.

"А найкраща турбота про українську мову — це спілкуватися та творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми кажемо", – додала в. о. міністра.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram