Верховна Рада 30 травня ухвалила за основу законопроект про повну загальну середню освіту.
Урядовий законопроект №10204, який було внесено в Раду 5 квітня, підтримали 229 депутатів.
Прес-служба Міносвіти повідомила, що цей законопроект доповнює рамковий закон про освіту, прийнятий в 2017 році.
Серед новацій законопроекту - запровадження реального, а не декларативного вибору предметів варіативної складової. Він дозволяє створювати міжкласні групи для вивчення предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а група учнів з різних класів однієї паралелі або суміжних класів.
Також законопроект передбачає три моделі імплементації мовних норм закону про освіту для національних меншин.
Перша модель передбачає можливість викладання мовами меншин усіх предметів з 1-го по 11 (12)-й клас поряд з українською мовою. Відзначають, що ця модель буде діяти для нацменшин з "уразливими" мовами, тобто тих, які не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, які не живуть у середовищі власної мови.
До цієї категорії входять кримські татари, оскільки ця нацменшина не має держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови, а громада проживає винятково в україномовному або російськомовному середовищі.
Друга модель передбачена для нацобщин, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Так, з 1-го по 4-й клас навчання буде проходити мовою нацменшини з вивченням української мови, а з 5-го класу - від 20% навчання українською мовою зі щорічним збільшенням його обсягу до не менш ніж 40% в 9-му класі. Для старшої школи передбачено не менш ніж 60% обсягу навчання українською.
Третя модель - для нацобщин, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім'ї, а також які проживають переважно в середовищі власної мови. До таких мов належить російська. Діти, які навчатимуться за цією моделлю, будуть переходити на навчання предметів українською мовою (не менш ніж 80% часу) відразу після 5-го класу.
Документ розширює можливості для вчителів під час створення програм, розробки власної системи заохочення учня, підвищення кваліфікації за власним вибором і за кошти держави.
Документ також передбачає доплати для вчителів у розмірі 10-20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Також вони зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону зможе встановлювати засновник закладу.
Ще одна новація для вчителів - введення педагогічної інтернатури. Молодий учитель, прийшовши в школу, буде отримувати наставника, який його консультуватиме, направлятиме й опікуватиметься. Наставнику за це будуть нараховувати 20% доплати.
Законопроект передбачає проходження вчителями курсів підготовки з домедичної допомоги. Також батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати своїх дітей на уроках.
Батькам також гарантується право позапланового інституційного аудиту школи в разі конфлікту з адміністрацією установи. Якщо батьки бачать проблеми в роботі школи і вичерпали всі можливості вирішити це разом з адміністрацією, інституційний аудит допоможе знайти вихід із ситуації.
Також законопроект передбачає конкурсний відбір на зайняття посади директора школи з обов'язковою відеотрансляцією процесу. Директор може займати свою посаду не більш ніж два терміни по 6 років поспіль в одному закладі.
