Православні та греко-католики 13 грудня вшановують святого апостола Андрія Первозваного.

Як розповів отець Володимир ПЛІШКА, апостол Андрій став першим із 12 апостолів, кого покликав на служіння Ісус Христос. Згідно з легендою, він приніс християнство на наші землі. Як писав Нестор Літописець, апостол встановив хрест на київських горах і мовив: "На цих горах засяє благодать Божа, буде велике місто". У перекладі з грецької Андрій означає "мужній".

До Андрія зверталися у молитвах незаміжні дівчата і просили щасливої долі.

– Напередодні ввечері, 12 грудня, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати на вечорниці. На них знайомилися, вибирали собі пару, – розповів етнограф Микола ШКРІБЛЯК. – Дівчата приносили сир, масло, яйця,борошно, хлопці –наливку і цукерки. Ліпили вареники, варили компот із сушениць. Пекли великий корж з діркою посередині, який називався калита, і влаштовували з ним веселу гру. Підвішували цей корж на червоній нитці до сволока, а хлопці підстрибували і намагалися вкусити його. Після півночі дівчата починали ворожити. Хотіли дізнатися, коли вийдуть заміж, ім’я майбутнього чоловіка. Ворожили на соломі, дровах, паркані, чобітках, пиріжках, дзеркалі.

– Хлопці на Андрія бешкетували і робили різні збитки. Могли виставити ворота на стодолу або вивезти віз з подвір’я. Якось заснували нитками вулицю, якою ми з подругами поверталися з вечорниць додому. Ми тоді заплуталися в цих нитках, а хлопці сміялися, – пригадала 87-літня Сільва МЕЛЬНИЧУК. – Інколи розмальовували шибки або затуляли їх папером. Усі сплять, бо думають, що ніч, а надворі вже давно день. Та що б хлопці не зробили цього вечора, їм усе прощали, бо така традиція.

Як дівчата ворожили

*Ставили під тарілки перстень, паперову квітку, ляльку. Кожна дівчина вибирала собі тарілку. Якщо під нею був перстень – скоро заміж вийде. Якщо квіточка – ще дівуватиме. А коли витягне ляльку – матиме зраду від коханого.
*Кидали чобіт із заплющеними очима. У який бік він упаде носком, звідти наречений прийде. Або переставляли чобіт від стіни кімнати до порога, примовляючи: "Молодець, удовець, буду дівувати". І як вийде, то таку долю ця дівчина матиме.
*Лічили кілки у плоті, примовляючи: "Молодець, старець". Якщо останній кілок був рівний і тонкий, то хлопець випаде молодий і гарний. А якщо кривий і товстий – то такий хлопець і буде.
*Брали в’язанку дров і лічили. Якщо була парна кількість, то бути скоро весіллю.
*Вибігали на вулицю, зупиняли першого стрічного і запитували його ім’я. Вірили, що таке буде і в майбутнього чоловіка.
*Випікали коржики-балабушки, позначали їх. Чий коржик собака першим з’їсть, та дівчина першою заміж вийде.
*Щоби знати, ким буде наречений, набирали на городі жменю землі. Якщо знаходили там тріску, то майбутній чоловік буде теслею; якщо шматочок заліза чи цвях – буде ковалем; а якщо земля без домішок – то хліборобом.
*Ламали гілочку вишні, яблуні, черемхи чи бузку і ставили у воду на підвіконні. Якщо розквітне до Різдва, то дівчина буде щасливою у шлюбі.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram