В експозиції його музею Західної України у Севастополі – понад тисяча предметів побуту Буковини: одяг, рушники, колекції годинників і терезів.
"Музей не претендує на щось велике. Він претендує на більше: на вашу приязнь та шану до моїх родичів, земляків і до неї єдиної, моєї малої батьківщини – Буковини, що на Західній Україні", – так казав екс-чернівчанин Михайло Кузменюк про приватний музей побуту Західної України імені Івана Снігура, який він створив неподалік Севастополя – у селищі Чорноріччя.
Наприкінці березня Михайло Ілліч помер. Через два дні після того, як кореспондент "МБ" зв’язалася з ним. Встиг надати матеріали про музей. Обіцяв ще щось цікаве розповісти...
Михайло Кузменюк народився і виріс у Чернівцях. Закінчив Львівський політехнічний інститут, працював на Чернівецькому телебаченні помічником режисера, постановником. Згодом із дружиною Валентиною і трьома дітьми переїхав до Криму.
– Переїхавши зі своєю родиною у 1974 році в Севастополь, відчували тугу за малою батьківщиною – Буковиною. Ми часто відвідували рідний край. Та, щоразу повертаючись до Криму, нас не полишало відчуття, що втрачаємо щось дуже важливе, цінне, – згадував Михайло Кузменюк. – Спочатку вирішили обставити своє помешкання в Севастополі автентичними речами, предметами побуту, якими користувалися мої родичі, предки та земляки. У 2002 році здобули горбатку, кептар, жіночу сорочку та прялку. Це був початок справи, яка згодом посіла одне з найважливіших місць у моєму житті.
Михайло Ілліч розширив деякі приміщення, добудував нові. Восени 2008 року музей освятили і він почав діяти. Нині в його експозиції – понад тисяча експонатів.
Музей назвали іменем чернівчанина Івана Снігура. Михайло Кузменюк розповідав, що відвідувачі музею часто запитують його чому.
– Коли я у 2006 році після того, як вирішив створити музей, поринув в історію Буковини й Чернівців, часто чув про відомого краєзнавця, колекціонера старожитностей, заслуженого майстра народної творчості Івана Снігура. Розповідали про нього як про легендарну людину, яка все своє життя присвятила тому, щоб зберегти для нащадків безцінні старожитності.
Було велике бажання познайомитися з Іваном Снігуром. Але мені говорили, що сторонніх він до себе не підпускає. Допоміг зустрітися з ним мій родич, друг, нині покійний, художник і видавець Іван Радомський. Він поручився за мене перед Іваном Снігуром, і влітку 2009 року ми вперше зустрілися. Відтоді кожен свій приїзд до Чернівців присвячую Іванові Снігуру. Ми з ним маємо тривалі бесіди. Його розповіді про життя минуле і сучасне можна слухати безкінечно. Неоціненна його допомога мені в розвитку та становленні музею.
Тому, щоб віддати належне Іванові Снігуру, який все життя присвятив шляхетній справі збереження історичної пам’яті про буковинців, чернівчан, ми вирішили присвоїти його ім’я музею побуту Західної України (Буковини) у Севастополі. Кожна екскурсія починається з розповіді про те, хто такий Іван Снігур.
"Наприкінці березня Михайло Ілліч помер. Через два дні після того, як кореспондент "МБ" зв’язалася з ним. Встиг надати матеріали про музей. Обіцяв ще щось цікаве розповісти..."
Юлія Боднарюк
