У дерев’яній рамці, що на Театральній площі, фотографуються тисячі чернівчан та гостей міста. А виготовив її чернівецький майстер із художньої обробки дерева 43-річний Андрій Щепановський. Він також реставрував старовинні міські балкони. А нині разом зі своїм помічником Миколою Боканчею відновлює внутрішні вхідні двері Художнього музею.
Двері музею – з рідкісного червоного дерева
– Цим дверям, як і споруді музею, уже понад століття, – розповідає майстер. – Вони виготовлені вручну за сучасною технологією, хоча тоді не було новітніх станків і клеїв. І дуже добре збереглися, незважаючи на те, що їх відчиняли мільйони разів. Ці двері простоять ще сотню років. Простіше було встановити нові. Але важливіше зберегти старі. Ми зняли кілька шарів фарби. І виявили, що двері виготовлені з рідкісного червоного дерева. Оскільки в Україні й у Європі воно не росте, то ці дошки привезли, напевно, з Африки або Південної Америки. Є такі деталі, що просто дивуєшся, з якою відповідальністю тодішні майстри ставилися до роботи. Здавалось би, що таке двері – допоміжний елемент у споруді. А як виготовлені! І зовсім не вражені шкідниками. Їх досконало обробили якимись хімікатами. Століття для дерева – це вік. Нинішніх столярів можна водити сюди на екскурсію. А учні художніх училищ можуть писати дипломну.
– Ми ніяк не могли зняти ці двері з петель, – показує Андрій. – Навіть зламали деякі інструменти. Тому вирішили працювати із дверима на місці. На жаль, не вдалося відшукати жодних історичних знімків або ескізів, як виглядали вони раніше. Кажуть, що всі документи зберігаються в архівах Австрії. Намагаємося зберегти все так, як є, залишити навіть мініатюрні деталі. Втрачені виготовимо самі.
"Хотів би відновити старовинні брами"
Андрій Щепановський відновлював старовинні балкони на вулиці Івана Франка. Він також виготовив велику ексклюзивну фоторамку, яку зараз встановили на Театральній площі. Вона стала ще однією родзинкою міста. Тут люблять фотографуватися чернівчани й туристи. "Моєю рамою дуже пишається старша донька, – сміється пан Андрій. – Якось у школі діти хвалилися своїми батьками. У когось є великий будинок, у когось дорога машина. А Марія каже: "Мій тато зробив таку рамку, у якій всі фотографуються". І всі діти захотіли там сфотографуватися. Я також виготовляв різьблені кіоти та відновлював іконостаси для чернівецьких церков. Хотів би відновити в центрі Чернівців старовинні різьблені дерев’яні брами та двері. Коли бачу, як мешканці замінюють їх на сучасні металеві, – серце болить. А ще мрію розробити вказівники при в’їзді до Чернівців у буковинському стилі. Щоб одразу було видно, що це наше місто й воно відрізняється від усіх інших".
Андрій – з родини майстрів. Його батько – столяр, старший брат працює з металом, невістка – вишивальниця. "Мого батька Ярослава Івановича добре знають у Чернівцях. Він все життя працював із деревом. Ще школярем брав мене до себе в майстерню, показував, як треба робити вікна, двері, різні деталі. У нього я навчився більше, ніж у двох художніх училищах, де навчався. Досі раджуся з ним, що і як робити, – запевняє майстер. – Батько каже, що дерево треба відчувати, бо воно живе й зберігає сонячну енергію. Тому до нього треба ставитися з любов’ю. Тоді в майстра вийде щось добре".
Надія БУДНА
Довідка
Будівлю Художнього музею спорудили 1900 року за проектом архітектора Губерта Гесснера. На фасаді розміщене рідкісне майолікове панно, автором якого є художник Йозеф Лянг. Двері центрального входу – металеві, ковані, з розслинним орнаментом та горизонтальними вставками із зображенням бджіл. Їх будуть реставрувати.
ДОСЬЄ
Андрій Щепановський народився 27 квітня 1969 року.
Закінчив Вижницьке та Косівське художні училища.
Здобув спеціальність майстра з художньої обробки дерева.
Відновлює старовинні балкони, брами та двері.
Одружений. Має двох доньок.
