«У мене було 12 гриж»: чернівчанка дякує хірургові, який повернув її до нормального життя

Чернівчанка дякує хірургові, який повернув її до нормального життя

До редакції "МБ" звернулася чернівчанка Михайлина Біланик і попросила написати матеріал про лікаря, який врятував їй життя. "Доки буду жити, буду дякувати Богу за нього", – каже жінка.

– Я народила і виростила шістьох дітей. 18 років тому мала проблеми з підшлунковою та кисту, – розповідає 69 річна Михайлина Петрівна. – З’явилася післяопераційна грижа, яку мені оперували дев’ять років тому. Однак одне місце внизу живота так і не загоювалося – постійно текло, гноїлося. Мені доводилося дуже часто лежати в лікарні. Грижа стала величезною, дуже мені заважала. Я не могла нормально пересуватися, їсти, дихати, ходити в туалет. Одяг підібрати було дуже важко. Син із-за кордону надсилав спеціальну спідню білизну.



"Ніхто не брався за мій випадок"

– Рік тому в доньки загинув чоловік на війні. На руках залишилася маленька внучка, якій зараз три рочки. Мені потрібно було її доглядати, піднімати на руки, гуляти з нею. Мій стан став нестерпний, – зізнається жінка. – Звернулася в Чернівецьку обласну лікарню, де мене скерували до хірурга. Так я познайомилася з Михайлом Михайловичем Греськом. Вислухавши мене та оглянувши, він сказав: "Потрібна операція. Я зроблю так, щоб вам було добре". На той час я вже втратила надію: ніхто не брався за мій складний випадок.

Цукровий діабет, на який хворію вже 18 років, дуже ускладнював ситуацію. Потрібно було підготуватися – Антоніна Піддубна, ендокринолог Чернівецького обласного ендокринологічного центру, постійно консультувала мене, призначала лікування. Кардіолог обласної лікарні Лариса Волошина – чудова фахівчиня, яка допомогла мені врегулювати тиск, була постійно на зв’язку.

Сьомого вересня 2023 року мене прооперували. Операція тривала сім годин. Виявилося, що у мене було аж 12 гриж! Перші дні після операції мені було дуже важко. Михайло Гресько постійно приходив і запитував: "Як ви?". Він – дуже чуйна людина. Такі лікарі у житті мені не траплялися. Після операції абсолютно всі ліки дали безплатно! Зараз відновлююся, поки що сил не маю. Щотижня приходжу на перев’язку – її робить особисто мій хірург Михайло Гресько. Я дуже вдячна всьому медичному персоналу обласної лікарні! І також дуже вдячна своїм дітям, вони у мене дуже добрі!

"Пацієнтка житиме нормальним життям"

Михайло ГРЕСЬКО, доцент, хірург вищої категорії Чернівецької обласної лікарні, каже, що пацієнтці Михайлині Біланик просто не пощастило:

– Вона сказала, що перенесла понад сім операцій. Була в різних клініках. До нас прийшла вперше, – каже Михайло Михайлович. – Я звернув увагу, що у неї є слизоподібне виділення – нориця, яку пацієнтка мала вже понад п’ять років. Під час оперативного втручання побачив, що на дні нориці було сім лігатур (нитка, якою перев’язують кровоносну судину або інший трубчастий орган, – авт.). Коли ми то все забрали, воно загоїлося. Скажу більше, якби у пані Михайлини не було цукрового діабету, ми б їй зробили абдомінальну пластику – можливо, фігура не була б, як у француженки, але вона стала б стрункішою. Під час оперативного втручання застосували спеціальну американську сітку. Весь кишківник потрібно було відділити, викласти його правильно. Потім ставимо сітку й обшиваємо навколо. На цьому місці у жінки утвориться суцільна тканина, і все у неї буде добре – житиме нормальним життям.

Михайло Михайлович зізнається, що вчиться все життя. Такий випадок трапляється йому не вперше.

"Ось подивіться, – показує фото величезного живота. – Це мій перший пацієнт, 42-річний чоловік, до оперативного втручання". А на наступному фото – цей же чоловік із нормальною фігурою, без живота. "До операції цей чоловік казав: "Я вже не можу, це не життя". У нього все випирало, вилазило, він не міг сходити в туалет. Під час операції застосували американську сітку та зробили абдомінальну пластику. Зараз він живе повноцінним життям, працює за кордоном".

– Ходімо, познайомлю вас ще з одним пацієнтом, – каже Михайло Гресько. – Цього хворого я оперував ще у 2018 році, у нього був гострий холецистит – жовчний міхур повністю згнив. Після того він вийшов на роботу (працює водієм лісовоза). Приблизно через рік після операції у нього відчепився причеп на лісовозі, і він самостійно його підняв і причепив. Шов тріснув. Він одразу мені зателефонував, але прийшов не одразу – ще чотири роки ходив, мучився, аж доки не защемилася грижа. Ми йому також поставили таку сітку. Наступного дня після операції я його підняв, змусив ходити.

Тому всім, хто страждає з грижею, раджу не затягувати.

"Вдома чекає онучка – мушу бути здоровий!"

Заходимо в палату хірургічного підрозділу. Бачу кремезного чоловіка, який лежить на ліжку. Михайло Гресько показує величезний шов, зав’язує спеціальний пояс і піднімає пацієнта.

– Я з Івано-Франківщини, але лікуватися їду в Чернівці, до Михайла Михайловича, – каже 57-річний Василь ЯРЕМИН. – Звертався до нього п’ять років тому, коли мав гострий холецистит. Він мене фактично витягнув з того світу. А через рік після операції (чотири роки тому) вночі у мене відчепився причіп на лісовозі, перегородив дорогу. Це створювало аварійну і дуже небезпечну ситуацію, тому я сам його підняв і зачепив. Відчув, що мене запекло. Відтоді тягнув... Грижа ставала величезною. Тому знову приїхав до Чернівців на операцію. Поклали 32-сантиметрову сітку.

Я дуже вдячний Михайлові Михайловичу! І таких, як я, вдячних пацієнтів, бачив і п’ять років тому, і тепер – всі дуже добре про нього відгукуються. Тепер у мене буде реабілітація щонайменше місяць. Вдома на мене чекає дружина та троє доньок. Найменша – трирічна онучка – все запитує: "Де дідусь?" Тому мушу бути здоровий!

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram