Пан Святослав пояснює, що цьогоріч мета туру та фесту Meridian Czernovitz - це об’єднання країни...
"Це спілкування поетів, філософів з публікою, журналістами, - говорить Святослав Померанцев. - Це створення культурного простору, який об’єднує Схід та Захід України. Ми хочемо читати поезію українською у Харкові. Ми хочемо читати вірші російською у Чернівцях, Франківську, Львові. Ми хочемо дати зрозуміти, що ми об’єднані. Ми хомемо, аби при цьому були присутні поети з Австрії, Німеччини, Швейцарії, Польщі, Данії... Для того, аби вони бачили, що відбувається сьогодні в Україні: українська мова вільно звучить у Харкові, у Львові чи Франківську нема бандерівців з автоматами. Про це вони, звичайно, мають розповісти у своїх країнах".
- У Пастернака є такі рядочки: "Напрасно в дни великого совета, где высшей страсти отданы места, оставлена вакансия поэта: она опасна, если не пуста", - декламує відомий письменник та журналіст Ігор ПОМЕРАНЦЕВ. - Ви бачите перед собою поета, який відчуває себе незахищеним на фоні віни. Хоча когось війна і збуджує. Особисто для мене цей фон є несумісним зі словом фестиваль, яке означає "свято". Я умовно відношуся до слова "фестиваль" у цьому році. Але гасло "Музи не мовчать" є актуальним. Музи можуть промовляти, а можуть просто осмислено мовчати і у цьому мовчанні буде голос.
- Коли розпочалася війна, я згадав вірші київського поета Семена Гудзенка, написані більше 60-ти років назад, - продовжує Ігор Померанцев. - Це був поет-фронтовик. Він написав: "Мне кажется, что я магнит, что я притягиваю мины. Разрыв - и лейтенант хрипит. И смерть опять проходит мимо. Но мы уже не в силах ждать..." Я завжди розумів ці рядки натуралістично. Реальний епізод війни. А нині у цих рядків з’явився метафоричний смисл. Іншими словами кажучи, я відчуваю себе отим самим ліричним героєм. Нині для мене значення поезії - це подолання смерті. Наш фестиваль - це мала спроба подолання смерті, яка сьогодні поряд, яка сниться у жахливих снах, яка кровоточить...
фото - прес-служба Meridian Czernovitz
