Буковинці по кілька разів на місяць звертаються до поліції через втрату грошей на так званих онлайн-заробітках. Повідомлення з пропозицією заробітку в інтернеті здебільшого надходять з невідомих номерів. Вони розраховані на тих, хто шукає легких грошей.
Начальник управління протидії кіберзлочинам Головного управління Нацполіції в Чернівецькій області, підполковник поліції Олександр Долішняк розповів про типові шахрайські схеми онлайн-заробітків.
Досить часто жертвами шахраїв стають молоді люди. У січні, наприклад, троє буковинців втратили гроші через ці шахрайські схеми.
До поліції звернувся 35-річний чернівчанин, який розповів, що невідома особа під приводом надання додаткового заробітку в інтернеті заволоділа його коштами в сумі понад 16 тисяч гривень. Потерпілий довірився нібито онлайн-роботодавцю та самостійно переказав гроші.
А 20-річна чернівчанка під приводом отримання додаткового заробітку в інтернет-застосунку переказала понад 19 тисяч гривень на наданий рахунок.
32-річній жительці Дністровського району обіцяли кошти за перегляд відео. Буковинка переказала 45 тисяч гривень на наданий їй рахунок. Після цього зв’язок із так званим роботодавцем зник.
Типові шахрайські схеми онлайн-заробітків
Гроші за "вподобайки". Людині пропонують легкі завдання (вподобайки на товари, бронювання готелів). Спочатку виплачують 100-300 грн для створення ілюзії чесності. Далі просять внести власні кошти для "викупу товару" з обіцянкою повернення суми + 20 % комісії. Суми зростають, доки людина не втрачає все.
Схема "Платного доступу". Шахраї вимагають оплату за реєстрацію на платформі, придбання програмного забезпечення, "страховий депозит" або послуги з оформлення документів. Після транзакції контакт припиняється.
Фішингове працевлаштування. Створення фейкового "особистого кабінету працівника", де для "верифікації зарплатної картки" просять ввести повні дані (CVV-код, ліміти, коди з SMS). Це призводить до спустошення рахунків. Реальні втрати можуть сягати кількох десятків тисяч гривень.
"Ми спостерігаємо певне зниження звернень щодо шахрайств з онлайн-заробітками, якщо порівняти з піковими періодами минулих років. Але схема цих шахрайств змінилася. Шахраї відмовилися від масових розсилок на користь таргетованих атак. Потрібно бути завжди обачним, оскільки шахрайські схеми адаптуються до нових умов", – наголосив пан Олександр.
Як зрозуміти, що вам пропонують роботу шахраї
Аномальна рентабельність: пропозиція оплати, що значно перевищує ринкову (наприклад, 10000 грн за 2 години некваліфікованої праці), завжди є пасткою.
Вимога капіталовкладень: жоден легітимний роботодавець не вимагає грошей від кандидата. Будь-яка пропозиція сплатити "страховку" або "матеріали" – це 100% шахрайство.
Анонімність і маскування: відмова від відеозв’язку, використання месенджерів без офіційної корпоративної пошти, відсутність компанії в реєстрах або відсутність офісу.
Технічні маніпуляції: прохання встановити програми віддаленого доступу або перехід за скороченими посиланнями для "реєстрації в системі".
Психологічний тиск: штучне створення дефіциту часу ("ваше місце буде зайнятим через 5 хвилин") або вимоги виконати фінансові операції у вихідні, коли банки працюють повільніше.
Не надавайте особистих даних
Правоохоронці нагадують, що заборонено робити, щоб не втратити кошти. Робота – це джерело вашого доходу, а не стаття витрат. Тому вас мають насторожити транзакції на користь "роботодавця": будь-які перекази під виглядом депозитів, страхових внесків, оплати за навчання чи активації акаунта. Не розголошуйте конфіденційні дані: CVV-коди, PIN-коди, одноразові паролі із SMS/push-повідомлень, а також логіни та паролі до онлайн-банкінгу.
Не авторизуйтеся на сторонніх ресурсах. Гроші можна втратити, якщо перейти за посиланнями, що імітують сторінки банків чи корпоративних кабінетів (фішинг) та ввести там будь-які персональні дані.
Надсилання фото/сканів документів або "селфі з паспортом" – ці дані шахраї використовують для верифікації в МФО та оформлення швидких кредитів на ваше ім’я.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
