Півтора століття русини-українці, румуни, німці та поляки підкорялися одним монархам – австрійській династії Габсбургів. Таке співжиття європейських народів навіть можна вважати своєрідним прототипом Європейського Союзу. Проте Буковина все ж вважалась найбіднішою частиною імперії. А на керівних посадах у герцогстві були переважно німці.
Тож як на справді жилося українцям за "бабці Австрії" та чому Буковину називали Швейцарією Сходу? Відповідь на ці питання намагалися знайти журналісти проекту "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" (щочетверга о22:00 та щонеділі о 23:00 на телеканалі ZIK).
Внаслідок домовленостей після турецько-російської війни Буковина відійшла до австрійської династії Габсбургів. На той час край населяло трохи більше п’яти тисяч осіб. Тож монархи вирішують якнайшвидше освоїти регіон. Для цього до Герцогства Буковина масово відсилають мігрантів.
"За сто років австрійцям вдалось збільшити кількість населення більш ніж в сотню разів. Тобто темп приросту та швидкість приросту населення можна було порівняти в ХІХ столітті хіба що з північно-американськими процесами", – наголошує почесний консул Австрії у Чернівцях Сергій Осадчук.
Так Буковинське герцогство стає мультикультурним регіоном, основну частку якого становлять русини (українці) та волохи (румуни). Також на території краю проживали німецькі та польські етнічні групи.
"У той час було модно співіснувати разом в імперії. Це був прототип до певної міри першого Європейського Союзу", – зазначає історик Іван Монолатій.
Проте чи на справді підданство до Габсбургів можна вважати "золотим часом" для українців? Через відсутність промисловості Буковина була найбіднішим регіоном Австро-Угорської імперії. Корінне населення – українці та румуни, зазвичай займалися обробкою землі. Тоді як німці, які згоджувалися переїздити на окраїну імперії за хорошу платню або ж за посаду, хазяйнували у крайовому уряді та повітових управах.
"Якщо ми візьмемо до уваги крайових президентів чи намісників, то там не побачимо жодного, ані румунського, ані українського прізвища. Це все були німці", – розповідає кандидат історичних наук Мар’ян Мудрий.
Тож завдяки чому українці отримали змогу представляти себе більше в Буковинському сеймі і хто врешті заступився за права русинів-українців? Не пропустіть вражаючі факти про справжнє життя буковинців за правління легендарної династії Габсбургів в "Історичній правді з Вахтангом Кіпіані", уже цієї неділі о 22:00 на телеканалі ZIK.
Чернівецька філія Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" — це надійний партнер із забезпечення точності вимірювань, сертифікації продукції та відповідності стандартам. Філія запрошує до співпраці місцевих виробників, організації та фірми, які займаються виробництвом, експортом та імпортом, реалізацією продукції.
"Профі-Центр" — це не стереотипне середовище для вивчення іноземної. Насамперед це осередок, який має не тільки ефективну навчальну базу, яку може запропонувати студентам, а й відповідні підтвердження цьому.