У Чернівецькому художньому музеї презентували благодійний проект "Війна. 11 портретів" художника Тараса Полатайка, який з Канади повернувся жити у рідні Чернівців. Протягом кількох днів на початку серпня художник спілкувався з пацієнтами хірургічного відділення Головного військового клінічного госпіталю в Києві, які потрапили туди з фронту з важкими пораненнями. Потім митець презентував фотопортрети та записи історій чоловіків, які побували в самому пеклі війни. Під час виставки відбувається збір коштів на підтримку військових: у залі встановлена скринька.
... Виставка вражає. У залі - портрети українських військових. Вони виконані висотою у зріст людини. У кожного героя - прямий сильний погляд. Поруч біля портретів - плеєр та навушники: вмикаєш, слухаєш розповідь героя і дивишся йому в очі. Відчуття, що зникають стіни музею і українські герої особисто вам розповідають про жахіття війни.
Зупиняюся біля портрету військового, який під час зйомки відрекомендувався, як Сергій Динаміт. Слухаю його розповідь: "Морально був готовий. Війна - війною. Відчуття страху? Ні, не знаю. Самозбереження - так... Що є важливо, а що - ні, я уже знаю тепер. Я змінився. Що тримає там? Я борюся за свою землю! Друг, уже покійний, якось сказав, коли під’їжджали до Слобожанщини, що за цю землю можна душу віддати. Так воно і є... І знайте, що вони воюють за дєньгі, а ми за свою землю. Для них ця війна точно буде програна..."
- Люди, які лежать у важкому стані... Спершу просто не можеш наважитися і щось розпитувати, лізти у душу, - пригадує про роботу над проектор Тарас Полатайко. - Першого дня видавив із себе, що це робиться, щоби підтримати бійців АТО, і бійці відгукнулися. З часом бар’єр зник і вони почали розповідати. Власне, ідея - дуже проста. Приходиш, слухаєш, а вони на тебе дивляться. І що важливо - проект є благодійний, можна залишити гроші у скриньці у залі.
- Спілкуючись з героями, я повірив, що усе у нас буде добре, - зауважує Тарас Полатайко. - Так, важкою ціною, але буде добре. Я побачив людей, які роблять надзвичайно важкі справи і говорять про це просто, без пафосу. У кожного - вражаюча історія. Для прикладу, в Олега у трьох місцях кістка прострелена і вісім сантиметрів бедрової кісти узагалі знесло. Він розповідав, як хлопці виносили його у важкому стані у брезенті, як потім несли у важких умовах через болото під проливним дощем. Вражаюче... Треба слухати і дивитися...
ДовідкаПроект Тараса Полатайка "Війна. 11 портретів" проходить за підтримки Національного художнього музею України у рамках благодійної програми "Леви своїх не лишають". Проект спрямований на збір коштів для допомоги пораненим військовим та постраждалим музейним установам в зоні АТО.
Тарас Полатайко - український митець, який народився в Україні, з 1989 живе і працює в Канаді та Нью-Йорку. Нині повернувся до рідних Чернівців. 2002 представляв Україну на Бієнале у Сан Пауло (Бразилія). Серед інших міжнародних форумів, на яких Полатайко представляв Україну та Канаду — Корейська Бієнале (Південна Корея, 2009), Тель-Авівська Бієнале (2011) та Alberta Biеnnіal в Едмонтоні (Канада, 2013).
2012 року у НХМУ відбувся перформанс Полатайка "Спляча красуня". За останні кілька років роботи Тараса Полатайка виставлялися у багатьох світових галереях.
25-11-2014, 21:38
0
3 669
