Щодня – і в дощ, і в сніг – сурмач у народному буковинському костюмі долає 126 сходинок нагору, щоб влаштувати для чернівчан та гостей опівдні невеличкий концерт.
Ми застали 71-річного трубача у кімнаті, де він переодягався у вишиту сорочку та гуцульський кептарик. "Цей одяг я придбав за свої гроші, – каже пан Василь. – За сорочку заплатив дві тисячі гривень. Труба теж моя. Граю на ній вже 20 років. Приходжу раніше на півгодини, щоб переодягнутися, піднятися вгору, налаштуватися на гру. Вранці обов’язково розігруюся – годину-півтори, щоб не втратити форму та не осоромитися. Бо мене слухає багато людей. Щодня о 12.00 внизу на Центральній площі збираються чернівчани і туристи. Особливо багато людей приходить у вихідні та святкові дні. Почуваюся ніби на високій сцені перед публікою. Слухачі внизу аплодують, кричать "Браво!", фотографують. Мені дуже приємно".
– Граю за будь-якої погоди, – каже пан Василь. – Навіть якщо на вулиці 30-35 градусів морозу – все одно піднімаюся нагору і граю. І під час грози граю. І коли найсильніший вітер – граю. Інколи такий буревій знімався, що буквально зносив з майданчика і виривав трубу з рук. Щоб утриматися на ногах, я притискався до стіни і так грав, хоча було дуже важко. Звичайно, що якість звуків була не та, але "Марічка" все-таки звучала над містом. Люди, які були на площі, махали мені руками та аплодували. Може, із жалості, бо концерт не зовсім вдався (усміхається, – авт.) А коли сильний мороз, наливаю спирт у ці помпочки. (показує, –авт.). Кінчик труби тримаю теплими руками, щоб зіграти його, а потім швидко прикладаю до губ. Інакше губи можуть примерзнути до холодного металу".
З досьє "МБ"Василь Козак народився 28 червня 1943 року в селі Киселів Кіцманського району.
Навчався в Чернівецькому музичному училищі, Львівській консерваторії імені М. Лисенка.
1963 року почав музичну кар’єру в ансамблі пісні й танцю Прикарпатського військового округу. Потім працював у Шахтарському ансамблі пісні й танцю.
Повернувся на Буковину на запрошення народного артиста України Андрія Кушніренка й перейшов на роботу до Заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні й танцю, де грає й досі.
Має двоє дітей і четверо внуків.
Матеріал про чернівецького сурмача читайте в газеті "Молодий буковинець" за 14-15 листопада.
14-11-2014, 16:14
0
2 834
