Найстарша мешканка Чернівців Олександра Назарова відзначила свій 104-ий день народження 24 травня. Святкуватиме його довгожителька із внучкою і правнуком у ресторані. Привітати Олександру Гнатівну прийшли заступник міського голови Олександр Паскар і представники Першотравневої райради. Принесли квіти і конверти з грошима. Прибрана іменинниця зустрічала гостей, сидячи в інвалідному кріслі. Як розповіла онука довгожительки Гюльнар Назарова, бабуся дуже любить життя, цікавиться навколишнім світом і не боїться новітніх технологій. Три роки тому вона освоїла скайп і тепер можен годинами розмовляти з родичами або подругами внучки, які проживають в інших країнах. Вранці обов’язково випиває чашку доброї завареної кави. Дуже любить піцу. Завжди мала добре здоров’я, майже ніколи не вживала ліків. Ще донині зберегла добру пам’ять, згадує події минулих років.
– Прабабуся вибавила мене. Вона була дуже доброю, строгою і справедливою, – сказав правнук Джаміль. – Ніколи не сиділа на місці. завжди кудись бігла. Казала, що треба з повагою ставтися до сусідів, бо, якщо біда, то вони прийдуть на допомогу. Любила готувати. Мені дуже подобалися її пиріжки з картоплею і капустою. Жаль, що зараз бабуся не завжди може йти гуляти. інколи я зношу її на руках і везу на інвалідному візку на площу Турецької Криниці. Вона там годує голубів.
Олександра Назарова народилася у Куйбишеві 24 травня 1910 року в багатодітній родині. Після війни вийшла заміж. Разом із чоловіком, який був військовим, приїхала в Чернівці. Місто стало для неї рідним. Любила вулицю О. Кобилянської, Центральну і Театральну площі. Разом з чоловіком, який дожив до 82 років, виховала двох синів, п’ятеро онуків, дочекалася правнуків. Під час війни була донором і здавала кров для солдатів. Гюльнар Назарова, онука довгожительки, запевнила: "Я думаю, що людина живе до тих пір, поки її люблять і поки вона любить. А наша бабуся завжди любила своїх рідних і всіх людей. Вона була дуже доброю, ніколи ні з ким не сварилася. Досі не втратила цікавість до життя".
