В Україні зросла кількість умисних вбивств. За два місяці 2013 року, порівняно з аналогічним періодом минулого, їх стало утричі більше. Кількість умисних убивств склала 1422 проти 447. Такі дані оприлюднив народний депутат Геннадій Москаль, посилаючись на Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Буковина доповнює криваву статистику. За останні два роки більшість вбивств сталася на побутовому підґрунті: через пиятику або через гроші.
У Сокирянах 14 лютого 2012 року 32-річний чоловік дізнався, що жінка, до якої він залицявся, не хоче мати з ним стосунків. Він взяв металевий ломик і забивав її до смерті. Тіло виніс на вулицю і засипав снігом.
У Нових Бросківцях Сторожинецького району 1 січня 2013 року 20-річний онук прийшов до рідної бабусі переночувати. Хлопець був напідпитку, раніше мав судимість. Бабця дорікнула йому через аморальний спосіб життя. Онук взяв ніж і вбив стареньку.
На Путильщині 8 грудня 2012 року 17-річний Олександр зайшов у хату до своєї 72-річної родички. Хлопець двічі вдарив кулаком стареньку. Та спробувала втекти на вулицю, але непроханий гість наздогнав її, затягнув до хати і почав гвалтувати, а потім задушив жінку. Після цього виніс із хати 3400 гривень.
Останній випадок стався 18 березня. У Кам’янці Глибоцького району 36-річний чоловік запропонував 44-річній односельчанці мешкати разом. Вона відмовила. Після цього чоловік завдав жінці 17 (!) ножових поранень. Свідком убивства став син загиблої, якого чоловік теж намагався вбити, але йому це не вдалося і він втік.
Як розповіли в сільській раді, ніхто не міг подумати, що чоловік здатний на таке. Його ніколи не помічали за пиятикою чи дебошем. Він має освіту програміста. Підробляв ремонтом комп’ютерів та телевізорів. Загибла жінка була вдовою. До того ж, окрім чоловіка, поховала двох дітей. 19 березня поховали і її.
"...Він не був поганою людиною. Йому не щастило в коханні. Він син вчителів. Шкода, що таке сталося", – написали в одній із соціальних мереж про чоловіка. (Михайло Салітра)
Думка
Геннадій Москаль, народний депутат України:
– Щодо збільшення кількості злочинів, то питання у низькому рівні кваліфікації працівників, які не здатні розкривати злочини. Грабіжник, який скоїв пограбування раз і не попався, скоїть його і вдруге, і втретє. Якщо міліція не може запобігти злочину, то має його розкрити. А злочини не розкривають. Потрібно робити не реформу Кримінально-процесуального кодексу і видавати її за досягнення. Бо як вбивали і грабували за старого КПК, так це роблять і зараз. Потрібно змінити підхід до вибору та підготовки кадрів. Не можуть вчорашні студенти без досвіду практичної роботи добре працювати. Стаж оперативних працівників у середньому – до трьох років. Досвідчені, які щось знали, вміли і могли б щось підказати, або самі пішли, або їх пішли.
