За церковним календарем 8 листопада – день святого Великомученика Дмитра, який широко святкують на Буковині.
Його відзначають на честь Дмитра Солунського, що за християнську віру загинув мученицькою смертю.
Вшанування великомученика Дмитрія повелося з часів Київської Русі і пов’язується з подвижництвом та патріотизмом.
На образах найчастіше бачимо Святого Дмитра зі списом в руках.

В суботу Дмитрівську поминальну у всіх церквах правиться служба Божа за померлих.

Люди згадують своїх рідних, друзів. В цей день ставлять свічки на могилах померлих, дають за упокій душі.

На Буковині кажуть, що на Святого Дмитра Бог землю закриває, тому сіяти вже не можна, треба зачекати до весни.
А хто такого порядку не дотримується, тому на добрий урожай сподіватися не можна. До Дмитра закінчується сезон сватань, тому й казали:

"До Дмитра дівка хитра, а після Михайла – хоч за попихайла!".

Навіть горобці притихають: "До Дмитра й горобці під корчем пиво варять і голосно гутарять, а з Митрям приходить зима - і горобців нема!"

До цього дня з полів уже зібрано урожай, на землю опало листя.

Як каже народне повір’я, пора і Святому Дмитру на землю зійти та небесними ключами замкнути її на відпочинок. Буде він у себе ключі тримати, аж поки не прийде святий Юрій за ними (6 травня) і землю не відімкне. Святий Дмитро приносить зиму.
А тому, хоч часом і теплом віяло, та зустрічали його у теплому одязі, аби великих морозів не було.

У це свято в багатьох селах влаштовують храми, колективні обіди. Не обходиться і без пісні.

Крім обрядових пісень, співають козацьких, стрілецьких та церковні псалми.

А народна мудрість, прогнозуючи погоду, про цей день говорить: • Відлига на Дмитра –з има буде з мокрим теплом, а весна – рання. •
День на Дмитрія без снігу – зими ще не буде. • Дмитро на снігу – весна буде пізньою. • Зима навіть рання до Дмитра не вступає в силу. •
Земля на Дмитра замерзла і дме холодний вітер – снігу не буде до свят. •
Сніг і мороз на Дмитра – весна буде пізня й холодна.