Уже через сім років після того, як у небо Північної Кароліни піднявся перший у світі аероплан, це диво 1910 року побачили чернівчани. Аероплан "Блеріо" привезли на залізничний вокзал, а згодом виставили для огляду біля пивного палацу Г. Ендреса (нині район лівіше за кам’яницею будівельного технікуму). Подивитися на нього можна було за одну крону, а хитрунів, які залазили на дерева чи дахи, арештовували на термін від 6 годин до 14 діб.

Політ готували 10 місяців

Коли стало відомо про показовий політ, у Чернівцях почався ажіотаж. Організатору підготовчих робіт підприємцю Шафферу надходили листівки звідусіль із проханням забронювати оглядові місця на летовищі, якого ще не існувало! Квитки продавали із січня. Охочих було так багато, що Шаффер змушений був внести корективи в будівництво трибуни. До Чернівців приїхало багато репортерів з інших країн, готелі були переповнені.

Дату польоту переносили декілька разів: то залізниця спізнювалася з доставкою, то погода не сприяла. 26 січня усім повернули гроші за квитки…

5 березня авіатор Ельпель надіслав листа із французького міста Пау про те, що обов’язково здійснить політ. Летовище влаштували на пасовищі власника Зайдлера поблизу міської водокачки на Рогізній.

Нарешті 7 квітня залізницею прибув аероплан типу "Блеріо", який виставили для огляду в центрі міста (лівіше будівельного технікуму).

Проте пробний політ 16 квітня авіатора Ельпеля не вдався: аероплан перекинувся під час злету, наступні – зірвалися через погану погоду.

Лише в жовтні повідомили, що відомий чеський авіатор Кашпар здійснить 16 жовтня показовий політ на аероплані "Блеріо".

23 жовтня о 16.00 чеський авіатор Ян Кашпар із другої спроби підкорив небо над Чернівцями, пролетівши на висоті 30 метрів під оплески глядачів.

Наступне авіаційне свято відбулося в Чернівцях 1912 року. Політ здійснив румунський інженер-авіатор Аурел Влайку. Щоправда, перше шоу 21 квітня не склалося: у присутності 18 тисяч глядачів після семи хвилин польоту в напрямку вулиці Польової (тепер вулиця Кармелюка) через вітер він змушений був здійснити аварійну посадку на ріллю. Та гонорар авіатор отримав: із зібраних 20 тисяч крон йому дали шість тисяч гонорару.

За тиждень Влайку здійснив другий політ у присутності 15 тисяч глядачів. Набравши висоту 200 метрів, він пролетів у напрямку залізничної станції Фольксгартен (тепер станція Чернівці-Південна). Коли повертався, помахав глядачам рукою. Під час приземлення аероплан ледь не перекинувся на правий бік, але Влайку вдалося виправити становище під овації глядачів. Політ тривав вісім хвилин.

Замість бомби скинули… записку

Під час Першої світової війни Чернівці тричі перебували під окупацією російських військ. На території Буковини бойове застосування авіації, як пише чернівецький історик Володимир Заполовський, почалося 1915 року. З російських літаків на Чернівці скидали бомби та "металеві стріли" – зброю для ураження живої сили. Не обходилося без жартів. Зокрема 6 червня 1915 року чернівчан, які перебували на площі Ринок, налякав скинутий із літака предмет. Ним виявилася бляшана пластина, загорнута в полотно. Усередині була записка: "Привіт громадянам та гарненьким громадянкам м. Чернівці… Російський льотчик".

У вересні 1915 року три російські літаки розбомбили станцію Чернівці, скинувши на неї понад 22 пуди бомб.
У чернівецькому небі тоді літали літаки "Моран". З австрійського боку – аероплани "Albatros B.I" та "Hansa-brandenburg C.I" авіаційних рот 1, 13 та 29 (Яценко В. В., Белевський Ф. Г., Ільків Б. М. "Небо над Чернівцями").
Бойові літаки лякали не всіх. Ось що згадував мешканець міста М. Гарас: "Аж весною 1916 року зі звісною "брусіловою" офензивою, коли ворожі літаки "бондарі" почали частіше наві­дувати місто, то й із наукою був кінець. Не можна було більше втримати молоді в класі. З кожним вибухом бомби тремтіла вона з нетерпеливости, коли вже випустить їх учитель домів, а побільше з цікавости, щоби видіти, де впаде бомба. …А як з літака повертиться вділ бомба".

З Буковиною пов’язана доля одного з перших військових авіаторів Австро-Угорщини – уродженця Берегомета (де й похований) поручика Євгена Лупула. Загинув він, за даними М. Ярового, від вибуху бомби, яку мав узяти на борт аероплану.

Із розпадом монархії Габсбургів та окупації краю військами королівства Румунії сюди переміщується десята авіаескадрилья, на озброєнні якої стояли винищувачі "Ньюпор XXIII" та "Сопвіч". За даними історика Ігоря Піддубного, румунські авіатори здійснювали показові польоти над Чернівцями. 1919 року під час похорону румунського пілота лейтенанта Кароля Паукера, похоронну процесію до Руського цвинтаря супроводжували літаки, з яких скидали квіти.

1927 року біля села Рогізна з’являється летовище. За відсутності польотів на ньому випасають худобу, яку наганяють із наближенням літака.

1929 року польська авіакомпанія Lot відкриває польоти за маршрутом Варшава – Бухарест через Чернівці, який обслуговували літаки "Фоккер F-VIIa/1 M" (1936 року ці літаки замінили на більш сучасні – "Супер Електра"). З 1930 року компанія Lot через чернівецький аеропорт здійснювала польоти літаків за маршрутами Львів – Чернівці – Бухарест, Львів – Чернівці, Чернівці – Галац, Варшава – Афіни – Лідда, Варшава – Афіни.

Постало питання про новий аеропорт, який було урочисто відкрито 25 травня 1933 року в присутності короля Румунії Кароля ІІ. Проте роботи з впорядкування території навколо нього тривали й наступними роками. Автобус до нього №8, наприклад, пустили лише 1937 року.

1938 року комендант аеропорту Г. Йонеску звертався до примара міста з проханням впорядкувати бульвар, який веде до аеропорту, бо "…свинарники та туалети в садибах при дорозі справляли гнітюче враження на пасажирів-іноземців, які прибували до Чернівців".

Авіація стає такою популярною, що при університеті відкривають авіашколу. Заможний чернівецький лікар Емануель Флор навіть придбав літак. Під час війни, як пише історик Ігор Піддубний, він використовував його для обслуговування радянського генералітету. 


Авіабайки
 1935 року в аеропорту трапилася перестрілка: невідомий поранив військовослужбовця.
 Тоді ж в аеропорту заарештували Стефана Франчполо, який займався шахрайством. Дорогою хитромудрий пан намагався підкупити поліцейського 5 тисячами леїв (хоча ошукав чернівчан на 300 тисяч леїв).
Архітектор Проске вчинив самогубство, бо 1932 року вклав власні кошти в будівництво споруди аеровокзалу, але не отримав жодної компенсації.

Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook