Ігоря Саранчука мобілізували у жовтні 2022 року, коли йому було 34 роки. Чоловік служив у Національній гвардії України. У 2024 році боєць загинув у селі під Покровськом.
Про це йдеться у публікації molbuk.ua
Щоб увічнити пам’ять про захисника, його батьки – Сергій та Зінаїда САРАНЧУКИ – вирішили профінансувати облаштування зони відпочинку біля Рукшинського ліцею, де навчався їхній син.
"Мій син був хорошою людиною. Користувався авторитетом серед однокласників і в армії. Навчався в Кам’янці-Подільському, потім працював слюсарем у газовій компанії", – розповідає 68-річна Зінаїда Саранчук.
За словами жінки, Ігор дуже багато допомагав матері.
"Коли син приїжджав додому, я хотіла щось приготувати, а він постійно повторював, щоб я не перенапружувалася", – ділиться пані Зінаїда.
"Не міг стримати сліз"
Чоловіка мобілізували до Нацгвардії у жовтні 2022 року.
"Спочатку він проходив службу у нас, на Буковині. Згодом Ігоря з побратимами скерували на навчання до Івано-Франківщини, а потім до Серебрянського лісу", – розповідає Зінаїда.
Жінка згадує, що коли Ігор приїхав додому вперше у відпустку, не зміг стримати сліз.
"Син розповів, що вже якось попрощався із життям. Адже їхав ворожий танк, і Ігор думав, що то кінець. Однак машина розвернулася і поїхала в ліс", – каже Зінаїда.
"Ігор казав, що хоче бути щасливою людиною. Коли я запитувала його про війну, він лише махав рукою і казав: "Мамо, тобі це треба?" Він не хотів, щоб я переживала або плакала. У нас розмови про війну були табу", – каже мати.
"Мав погане передчуття"
"Син спочатку був кулеметником, а потім став стрільцем. Це майже весь час на нулі. Йому пощастило з військовою частиною, бо вони добре дбали про хлопців", – каже пані Зінаїда.
Востаннє, коли Ігор приїжджав додому, сказав, що має погане передчуття.
"Я сказала йому, щоб не налаштовував себе на таке. Коли він їхав назад, наш собака не хотів його відпускати з подвір’я й навіть вкусив за палець".
П’ятого серпня 2024 року боєць востаннє вийшов на бойові позиції.
"Хлопців із Серебрянського лісу перекинули під Покровськ. Увечері, напередодні 13 серпня, він зателефонував і сказав, що у нього все добре. А потім нам повідомили його побратими, що його вже немає", – розповідає Зінаїда Саранчук.
Нещодавно подружжя Саранчуків передало 300 тисяч гривень, щоб облаштувати зону відпочинку біля Рукшинського ліцею.
"Ігор навчався у старій школі, але зараз побудували нову. Там зробили дошку пам’яті, і він тепер назавжди там, щоб діти пам’ятали його", – каже жінка.
"Я отримала перші виплати за сина і вирішила увічнити пам’ять про нього. Тому ми виділили кошти, щоб закупити плитку, встановити лавочки та посадити троянди, бо Ігор їх дуже любив", – розповідає Зінаїда Саранчук.
Рідні полеглого бійця Ігоря Саранчука просять підписати петицію, аби йому надали звання Героя України посмертно. Це можна за цим покликання.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
