Йому було лише 30.
Сучасники згадують, що він вмикав колонки на повну потужність, бо казав, що музику треба слухати голосно. А співак Ігор Кушплер розповідав, що одного разу Володимир написав оркестрову партію для 60 інструментів з пам'яті протягом ночі. У 21 рік він створив безсмертний хіт – "Червону руту".
Відомий композитор народився 4 березня 1949 року у Кіцмані (Чернівецька область). Івасюка вважають основоположником української естрадної музики. Він володів кількома музичними інструментами та створив понад сотню пісень. Професійний лікар, поет та музикант… Як склалася доля "Музичної душі України"?
"МБ" підготував добірку цікавих фактів про легендарного буковинського музиканта та композитора.
Чорні сльози
У родині Івасюків усі – кароокі. Лише Володимир мав блакитні очі. Коли він народився, медсестра в пологовому помилково закрапала йому очі не дво-, а 25-відсотковим розчином ляпісу. Дитину врятував інстинкт – він вчасно зажмурився й отримав лише опіки повік. Потім батько згадував: "Коли дивився на чорні сліди від розчину на личку немовляти, відганяв від себе страшну думку, що син при народженні заплакав чорними слізьми".
Михайло Івасюк з сином
Названий на честь поетів
Улюбленими поетами батька майбутнього композитора були Володимир Сосюра та Володимир Самійленко. Саме на їхню честь і назвали хлопця.
Батько Володимира був відомим письменником, що безумовно зіграло роль у формуванні світогляду сина.
Зацікавленість у музиці проявлялась з дитинства
Для трирічного Івасюка, найбільшою радістю були репетиції учительського хору, куди батьки брали його. А вже у п'ять років він самостійно почав вчитися грати на скрипці. Хлопець швидко запам’ятовував мелодії та ритми, що свідчило про його природну музичну обдарованість.
"Справа Володимира Івасюка"
У десятому класі, гуляючи з друзями в парку, Володимир став учасником неприємної ситуації: хтось із компанії кинув картуз на гіпсовий бюст Леніна, через що той розбився. Тоді поліція відкрила "Справу Володимира Івасюка". Це загрожувало виключенням з комсомолу та школи. Через цю ситуацію хлопець не отримав золотої медалі.
Був лікарем за освітою
Митець здобув дві вищі освіти: медичну та музичну. Після закінчення Чернівецького медичного університету він вступив до Львівської консерваторії на факультет композиції.
Знявся у фільмі
Володимир Івасюк знявся у фільмі "Білий птах з чорною ознакою". В сцені "Весільний танець молодої" зіграв роль танцюриста. На жаль, кадри з ним до фінальної версії стрічки не увійшли.
Володимир полюбляв ходити у гірські походи з друзями. Там не втрачав нагоди запитати у старших людей чи знають вони щось про червону руту. Підтвердження знайшов у легенді, яку розповіла йому мешканка села Розтоки під час зйомок фільму.
Кадр з фільму
Володимир Івасюк та Олена Кузнецова під час зйомки телепередачі "Камертон доброго настрою"
Використовував псевдоніми до пісень
Це було необхідно, тому що він не був членом спілки композиторів. Відомі колективи не могли включати його твори до свого репертуару. Попри це, його пісні перемагали на багатьох конкурсах в СРСР та за її межами, їх співали від Камчатки до Чорного моря, а "Червона рута" стала справжнім хітом у всьому світі.
Телевізійні фільми "Червона рута" та "Пісня завжди з нами" принесли Івасюку популярність, але це й призвело до виключення з консерваторії через пропуски. Тоді, щоб виправити цю ситуацію, Івасюк звернувся до психіатричної клініки, адже це було єдиною можливістю отримати "виправдання" за пропуски. Згодом цей факт став вирішальним у спробах заглушити голос його пісень…
Цікавив є й те, що після першого виконання легендарної пісні в медінститут, де він навчався, почали надходити листи від його шанувальників з усього тодішнього радянського союзу. Адреса була простою: "Чернівці, медичний інститут. Студенту Володимиру Івасюку — автору "Червоної рути".
Саму ж пісню музикант присвятив своїй одногрупниці Марії Соколовській. У кінці тексту рукопису він підписав "Мусі".
Раніше ми писали: "Друзі називали її Мусею". Пам’яті Марії Марчук, якій Івасюк присвятив "Червону руту"
Смерть
18 травня 1979 композитора знайшли мертвим у Брюховицькому лісі на Львівщині. Під час навчань солдат-радист виявив у Брюховицькому лісі його тіло, підвішене ременем за гілку бука.
Володимир був у журі хмельницького конкурсу "Молоді голоси". 24 квітня о 8:30 ранку Івасюк повернувся потягом додому у Львів. Поголився, помився і пішов на навчання. Близько першої дня повернувся додому, поклав ноти в портфель і знову пішов у консерваторію, пообіцявши матері, що повернеться за годину.
З пар його забрали на авто. Тоді Володимира востаннє бачили живим…
Радянська влада намагалася приховати вбивство Івасюка, представивши це як самогубство. Партійні лідери відмовлялися відпускати його тіло для поховання на Личаківському кладовищі. Газетам було заборонено публікувати некрологи та висловлення співчуття рідним. А у день похорону всюди відбувалися комсомольські та партійні збори з обов'язковою участю, відсутність на яких загрожувала виключенням та звільненням з роботи.
З часом пісні Володимира Івасюка не лише не втратили своєї актуальності, але й продовжують об’єднувати українців різних поколінь.
Його творчість, зокрема легендарна "Пісня буде поміж нас", залишається близькою сучасній молоді, знаходячи нове звучання та відгук у серцях слухачів.
Минулого року на YouTube-каналі "Загін кіноманів" вийшов документальний фільм "Феномен Івасюка". А вчора у меморіальному музеї музиканта в Чернівцях відбувся квартирник, де зібралося десятки людей з різних куточків України.
Володимир Івасюк став невід’ємною частиною культурної спадщини та генетичного коду українців, надихаючи нові покоління на збереження національної ідентичності та любові до рідної пісні.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
