Ця вишукана вілла в центрі Чернівців і є одним із туристичних атмосферних брендів нашого міста і є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Мешканці міста поважного віку міста знали її як редакцію газети "Радянська Буковина" або в останні роки вже просто "Буковина". А молоді, особливо студенти-філологи, учні та небайдужі чернівчани знають, що вже 20 років тут працює єдина в Україні, унікальна Муніципальна бібліотека ім. А. Добрянського.
Але свого часу це була найстильніша вілла Чернівців міжвоєнного періоду. Його власниками була родина підприємців Фішерів – батько Фрідріх, мати Еліза та їхній син Альберт. Це підтвердив і такий важливий артефакт, як збережені букви монограми в ажурних вставках на брамі.
Син Фрідріха - Альберт Фішер - був директором фабрики з виробництва скла в Чернівцях. Це одразу дало відповідь на багато запитань, адже кілком органічно, що тільки власники скляної фабрики могли встановити такі вишукані вікна з шліфовкою по кришталю (це була нова, дуже складна і філігранна технологія), які освітлюють сходову клітку ризаліту і завжди створюють атмосферу врочистості.
Коли Фішери отримали у власність цей будинок, то він був значно меншим і зрозуміло – набагато скромніший. Це був двоповерховий прибутковий будинок ще з другої половини ХІХ століття, він також переходив від одних власників до інших і завжди в ньому кімнати здавалися в оренду. Тому ніхто не ускладнював собі завдання прикрашати фасад чи вдосконалювати його.
У молодого чоловіка Альберта Фішера з’явилися очевидно й свої амбітні мрії. Будучи людиною добре забезпеченою та маючи добрий смак, він вирішив ці таланти об’єднати і втілити їх в цей будинок.
Історія вілли почалася ще наприкінці ХІХ ст., тут вже був споруджений мурований будинок.
У облаштуванні інтер’єрів будинку використані мотиви різних історичних стилів, що часто трапляється в аристократичних будинках того часу. Кожного, хто переступає поріг будинку, вражає вишукана розкіш, яка демонструє багатство і славу. Це відчуття дарує прибудований у 1940-х роках новими господарями ризаліт, інтер’єри якого виконані у стилі арт-деко у поєднанні з елементами необароко.
Розкішна сходова клітка з дерев’яним оздобленням - родзинка вілли. Дерев’яні сходи, виготовлені на початку ХХ століття, ведуть у просторе і світле фойє. На цьому просторі є, де розвернутися пишності, підкресленому різноспрямованим світлом. А підкреслює її велика і дуже елегантна пічка-камін з білого кахлю.
З фойє є вихід на балкон (винос консольної плити складає 3,85 м, що є своєрідним рекордом серед залізобетонних конструкцій навіть зараз, а тоді було надзвичайно сміливим рішення).
Донині збереглася вся система, яка колись відкривала маркізу із шовку, яка колись красиво відкривалась.
Підлоги у фойє та в кімнатах вистилали паркетом з дорогої та якісної деревини, які до сьогодні збереглися у всіх приміщеннях вілли. Особливу увагу варто приділити дзеркалам.
Свого часу режисери саме цей будинок вибирали для зйомок фільму, коли потрібно було відтворити атмосферу давнього вишуканого салону. І навіть через майже 100 років в елементах стилю відчувається шарм унікальної епохи.
Dласник впорядкував підвали, провів парове опалення в усьому будинку. В прибудованому ризаліті вже було парове опалення, про що свідчить збережена вся система, разом із батареями, які філігранно заховані за решітками та сам котел.
Навіть в кожній кімнаті поклав нові пічки, які досі викликають цілковите і справедливе захоплення.
На сьогодні збережені кахельні пічки як на першому, так і на другому поверсі. В більшості своїй то пічки знаменитої фірми "L.&C. Hardtmuth". Такі печі прикрашали інтер’єри елітних будинків кінця ХІХ першої половини ХХ століття.
У будинку також збереглося багато елементів інтер’єру 1930 – 1940 років (двері, рами, печі).
Та наступив 1940 рік, прийшла радянська влада і позбавила чернівчан власної нерухомості цілковито. Цій віллі дещо пощастило, бо її не поділили на маленькі квартирки, а віддали під редакцію газети. І хоч в приміщенні відбулися значні зміни, замурували двері, пристосували під різні потреби кімнати, з роками пропали такі милі і дорогі елементи, як світильники, дверні ручки та ще багато функціональних елементів, які складали завершений стиль вілли, але все одно навіть залишки тієї розкоші – зберігають свою красу і чарівність.
За матеріалом Лесі Щербанюк
