Сто років тому народився чернівецький живописець Михайло Вілков. До ювілею син митця, Володимир Вілков, організував виставку робіт батька в центрі культури "Вернісаж" на вулиці Кобилянської, 53.
Про це ідеться у публікації "МБ", пише molbuk.ua
Закохався у красу Карпат і побут гуцулів
На виставці – чимало натюрмортів, пейзажів Буковинських Карпат та околиць Чернівців. Сам родом із Росії, Михайло Вілков був зачарований красою гір, побутом, звичаями, важкою працею гуцулів. Велика кількість його картин присвячені зображенню їхнього життя. На них можна побачити, як гуцули сплавляють бурхливою гірською річкою дерево, до поясу у воді в’яжуть плоти, рубають ліс, пасуть овець (картини "Лісоруби", "Чабан Буковини", "Плоти готують") Також митець багато змальовував чарівну природу Карпат ("Ехо в горах", "Карпатський вечір", "Далеко в горах").
Чимало картин Михайла Вілкова – історичні, як-от полотно, присвячене початку побудови Дністровської ГЕС.
"Рівно 50 років тому на теренах Буковини почалося велике будівництво Дністровської ГЕС. Обласній спілці художників надійшло замовлення із Києва увіковічнити цей момент на картині. Доручили роботу моєму батькові. Мовляв, Вілков, поїдеш до Новодністровська, подивишся, що там робиться, і намалюєш картину, – розповідає пан Володимир. – Це був 1975 рік, тоді вже почалися перші будівельні роботи. Батько поїхав зі своїм другом, художником Юрієм Чудіновим. І ось таку картину вони "начудили".
Читайте також: Похресник розповів зворушливу історію про митця, картину якого знайшли на смітнику в Чернівцях
Малював околиці міста, де ще паслися вівці
На початку 80-их років Михайло Вілков малював перші багатоповерхівки нового району міста Новодністровськ. Їх звели для робітників, які будували Дністровську ГЕС, а потім залишилися там жити.
На полотнах митця можна побачити й Чернівці 60-70-их років. У ті часи на околицях міста ще паслися вівці...
Картини виконані мазками – характерною тоді технікою для вихованців Одеського художнього училища, випускником якого був Михайло Вілков.
"Таку техніку мазків застосовували у 50-70-ті роки, – пояснює чоловік. – Це одеська школа. Здається, наче тяп-ляп, а глянете здалеку, і стає зрозуміло, скільки зусиль докладено. Це треба було раз змахнути пензлем і відійти, щоби побачити цілісну картину. І так щоразу. Уявіть, скільки художники находжували за день!"
Останніх 20 років Михайло Вілков здебільшого писав натюрморти, пейзажі. Вони користувалися великим попитом серед євреїв, які тоді активно виїжджали до Ізраїлю.
"У 1975-1985-их роках відбувалася друга хвиля еміграції євреїв до Землі обітованої. На згадку про Буковину багато з них купували натюрморти, які відображали місцевий колорит, види старих Чернівців. Так батькові роботи розлетілися по світу, дісталися навіть Канади та далекої Австралії", – каже пан Володимир.
На виставці є картини найрідніших, у тому числі дружини художника – буковинки Галини, заради якої Михайло Вілков колись переїхав до Чернівців.
"Роботу я так і підписав – "Його Галя". Майже Гала, як звали музу Сальвадора Далі", – усміхається син Володимир.
Помер митець четвертого серпня 1992 року. На пам’ять залишилися його картини. Виставка триватиме ще близько тижня.
"Батько прожив більшу частину свого життя на Буковині, яка стала його другою домівкою. Він був справжнім буковинцем душею і справою", – каже Володимир Вілков.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
