Сьогодні, 31 березня, у Чернівецькій "Книгарні Є" презентували книгу "Я тебе … війна" Христини Біляковської та Вікторії Ткачук (Середи).
Про це повідомляє кореспондентка molbuk.ua.
До книги увійшли 25 історій реальних українок та українців, які зустріли або втратили одне одного під час війни. Історії про весілля після третього побачення, про розпис у лікарні без білої сукні й гостей.
[center]
"Від початку повномасштабного вторгнення кожна людина задає собі питання: "А, що я вмію робити найкраще, щоб наблизити перемогу?" Ось і в мене голові виникла та сама думка, тому мій мозок видав відразу фразу "Я вмію слухати й писати, оскільки я журналістка". Адже бачу в соцмережах сумні та трагічні новини. Не було місця для якоїсь надії та любові. Далі я подумала, що саме відбувається з людьми, які зараз одружуватися чи народжувати, що зараз із любов’ю під час війни", – ділиться ідейниця та співавторка проєкту "Я тебе…війна" та книги Христина Біляковська.
Згодом Христина зателефонувала своїй подрузі Вікторії Середі та сказала, що хоче почати шукати різні історії, які виникли під час війни.
Спочатку авторки розраховували тільки на позитивні історії, аби дати людям надію. Однак вирішили, якщо вони хочуть писати про війну в Україні, то мають показувати те, що відбувається насправді.
"Коли ми два роки тому тільки почали збирати історії українців, то навіть не думали, що це набере такого масштабу. Наразі в нас є 68 розповідей, деякі з них увійшли тільки в книгу, деякі можна прочитати на нашому сайті або послухати в подкасті. У нас є мета – зібрати сто історій та влаштувати по кожній із них виставку не тільки в Україні, а й за її межами", – каже Христина Біляковська.
Також на презентації були присутні дві героїні із книги: Анна Квінна та Соня Сафрюк, які поділилися своїми історіями.
Анна Квіння – дружина військовослужбовця, який загинув. Від першого дня повномасштабного вторгнення жінка займається волонтерством, від плетіння маскувальних сіток до купівлі дронів та автівок.
"Моя історія мала бути на сайті проєкту, тоді ще про книгу ніхто не говорив. Однак вже потім мені сказали, що розповідь про мене та мого чоловіка Влада надрукують у книзі. Бути дружиною військового – окрема місія, тому що ви не належите одне одному. Адже в більшості випадків ти приймаєш життя свого чоловіка: від’їзди, відрядження. Ви не керуєте своєю сім’єю так, як це можуть робити ті, котрі працюють у цивільних професіях. Я з Владом із Луцька, проте з 2019 року нас у військовій академії перевели в Чернівці, тому ти завжди маєш бути готовим до будь-чого. Колись я пообіцяла своєму чоловіку, що нашу історію надрукують у книзі, я дотрималася свого слова", – говорить Анна Квіння.
Соня Сафрюк – відеомейкерка та дружина військового. ЇЇ історія показує, як пережити розлуку.
"Війна дуже вплинула на наше сімейне життя, у якийсь момент ти відчуваєш, що рухатися стає важко. Тому я зрозуміла, що повинна розповісти свою історію, адже через особисті ситуації набагато легше доносити, що робиться у країні. Одна-дві історії може дуже сильно змінити думку людей. Тож разом зі своїм чоловіком розповіли нашу особисту історію, оскільки це можна більш емоційно донести до глядача, що ж насправді відбувається", – розповідає Соня Сафрюк.
Йти далі жінці допомагає обіцянка, яку вона дала своєму чоловіку.
"Я пообіцяла Васі, що будемо далі продовжувати нашу сімейну справу. Мені було дуже важко це робити, адже знімати відео, танцювати або займатися чимось іншим – все асоціювалося із ним. Але я пообіцяла, що повинна продовжувати, тому саме в ті моменти, коли було найбільш тяжко, я занурювалася повністю у роботу. А коли Вася писав, що не просто любить мене, але й пишається мною – це для мене ставало чимось більшим", – зазначає Соня Сафрюк.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
