Якщо зими на Буковині й далі будуть такими теплими, тут можуть почати рости цитрусові

У зв’язку з кліматичними змінами на Буковині спостерігається експансія чужорідних рослин. Серед них - гібіскус сірійський.


На фото: гібіскус сірійський

“Всередині 80-их років ця рослина в університетському ботсаду підмерзала до рівня снігу. Зараз її повно в місті: і висаджують, і самостійно насівається, - розповів molbuk.ua доктор біологічних наук, професор ЧНУ Ілля Чорней.



Також зараз дають самосів катальпи і павловнії.


На фото: катальпи


На фото: павловнії

Втім, якщо ці види не шкодять іншим і милують людське око, то деякі рослини - агресивні шкідники. Це амброзія, гречка сахалінська, борщівник.

“Амброзія забур’янює посіви культурних рослин. А ще це дуже сильний алерген. Рослина прийшла до нас із Північної Америки. На Буковині її вперше виявили у 50-их роках у Новоселиці на залізничній станції. На початку 90-их вона з’явилася у Чернівцях і невдовзі заполонила все місто. Тепер дійшла вже до Путили, цьому сприяли повені, будівництво мостів, доріг. Амброзія стає одним із наймасовіших видів, який наносить велику шкоду”, - розповідає Ілля Чорней.


На фото: амброзія

На кладовищі на вулиці Зеленій багато могил повністю заросли гречкою сахалінською, яка може сягати трьох метрів заввишки. І там, де поселяється ця рослина, зникають інші види, ніхто з нею не витримує конкуренції. Викорінити її неможливо. Вона пробиває асфальт, плитку. Гречкою сахалінською повністю вкритий берег Черемоша від Усть-Путили до Вижниці, відзначає науковець.


На фото: гречка сахалінська

Така ж ситуація з борщівником, який колись завезли з Кавказу як силос для худоби. З часом його перестали вирощувати, але борщівник почав розмножуватися самостійно. Небезпечний тим, що коли його сік на сонці потрапляє на голе тіло, то викликає сильні опіки.


На фото: борщівник

Потепління сприяє розповсюдженню цих південних рослин.

“Їм чудово підходять наші кліматичні умови, вони інтенсивно розвиваються, витісняючи місцеві види. Тут немає шкідників, які би могли пригальмувати їхній ріст і розвиток. І їхні біологічні особливості такі, що вони дуже швидко та інтенсивно розповсюджуються, даючи дуже багато насіння. Насіння амброзії сходить упродовж 20 років. Щойно наступають сприятливі умови, воно відразу проростає. Чимало небезпечних видів, які до нас потрапили 20, 30, 50 років тому, отримали тепер нові можливості для розселення. Вони чекали свого часу. І от дочекалися”, - каже професор.

Інтенсивно розповсюджуються раніше завезені до нас акація, американський клен, червоний дуб, китайський ясен, оцтове дерево.


На фото: американський клен


На фото: червоний дуб


Оцтове дерево

З такими темпами у нас із часом зможуть призвичаїтися середземноморські види, тобто цитрусові, припускає Ілля Чорней.

“Спочатку це буде Закарпаття, тому що там тепліше. А потім піде й далі. Банани та ананаси - навряд, у нас клімат ще не дійшов такого рівня”, - каже науковець.

“І ще таке спостерігається: літо заходить в осінь, тобто вересень у нас ще літній. А квітень був раніше теплішим, тепер у цей час бувають і заморозки. Через це у нас абрикосів немає, тому що вони “думають”, що вже прийшла весна, зацвітають. А тут раз - сніг випав або мороз вдарив. Тому на базарі торік абрикоси були дорожчі, ніж персики. Бо персики пізніше зацвітають і, як правило, уникають періоду заморозків”, - зауважує Ілля Чорней.

Читайте також: Орнітолог пояснив, чому папуги Крамера облюбували Чернівці

Цьогоріч зими майже не було: науковиця з Чернівців розповіла про температурні рекорди

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram