RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Історія успіху | Історія успіху Допомога захисникам | Медична допомога для переселенців | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |



"Я йду зараз на базар на Зелену, а потім на “Червоноармійський”, може там ящики є. Покличу хлопців, щоби приїхали забрали”, - чернівчанин Роман Іванович у свої 75 років став волонтером, допомогає робити “коктейлі Молотова.

“Путін мені роботу дав. Я вже на пенсії сумував, а тут знову мушу працювати”, - жартує чоловік і додає, - допомагати Україні”.



Кімнати забиті пляшками

У громадській організації “Чернівецьке товариство людей з інвалідністю “Мрія” роблять “коктейлі Молотова”. Щоправда, тут так ніхто цю суміш не називає, а лише “бандера-смузі”.



Голова громадської організації Любов Свіріденко змогла об’єднати багатьох людей. Тут волонтерять і “візочники”, і переселенці. Активно працюють і молодь, і люди старшого віку.



"З першого дня війни ми почали закуповувати за власні кошти пляшки, які є у пунктах прийому склотари. Почали закуповувати бензин, мастило. Потім знаходили волонтерів, які нам допомагали звозити на територію нашого приміщення ящики, тару, пінопласт. Вже підключилося багато людей”, - розповідає Любов Степанівна і на своєму візочку справно проводить кімнатами.

В одній з кімнат десяток людей фасує пляшки.







“Наразі у нас створився свій штаб. Доєднуються члени нашої громадської організації - люди з інвалідністю, які на візках. Готували пляшки під “бандера-смузі”. Але не кожен з них може висидіти на вулиці у таку холодну погоду. Тому приходять не щодня. Але до нас приходить багато людей. Ми готуємо сухі пляшки і думаємо, що наша допомога буде дуже доречна, тому що кожна людина має зараз бути залучена”, - каже Любов Степанівна.

У приміщенні вже кілька кімнат забиті пляшками. Але їх продовжують привозити.

“Ми назбирали тисячі пляшок, вже понад тисячу пляшок відправили у “гарячі” точки. У перші дні нас було до десяти людей. Зараз вже значно більше, в один із днів було 70 людей, сьогодні — 30. Серед нас є люди з Луганщини, Києва, Херсону. Всі залучаються до роботи. Ми пишемо, де ми є, що робимо і люди самі приходять”, - розповідає пані Люба.

“Там залишилася моя мама і сестра”

На подвір’ї чоловіки і жінки запаковують у пляшки пінопласт. Хтось у робочих рукавичках, хтось — без. Одні це намагаються зробити через лійку, інші — проштовхують паличкою.





Тут працюють і двоє чоловіків-переселенців.

Кирил з міста Сватове на Луганщині приїхав сюди кілька днів тому. Мовчки розкладає у пляшки пінопласт.

“Там залишилася моя мама і сестра. Вони розказали, що у місто зайшли російські війська. Я з друзями приїхав сюди на машині, бо тут є знайомі. Прийшов сюди, щоби допомогти, чим можу. Ми звичайно переможемо! Вони згорять усі”, - каже Кирило, не відриваючись від запакування пляшок.



Роман Арміров з Києва, інженер інституту фізики Академії наук України, прийшов сюди після того, як пооббивав пороги тероборони.

“Я ходив у тероборону і у Києві, і у Чернівцях. Усюди кажуть, що я застарий. Я вже прийшов сюди. Хоча, думаю, воювати мають іти такі, як я. Зараз не така війна, що треба бігати 150 кілометрів, зараз війна технологій. А молоді треба буде Україну відбудовувати”, - каже Роман Іванович.



Чоловік розповідає, що у Києві живе неподалік Хрещатика і вірить, що туди незабаром повернеться.

“Мої діти були у Чернівцях. Коли почалися військові дії у Києві, я взяв старого батька, двох котів і приїхав сюди. Я давив би цих окупантів через те, що вони роблять з Харковом, Черніговом. Вони руйнують наші міста”, - зі злістю каже пан Роман і ще настирливіше продовжує свою роботу.





Пані Марія Міндришора одна із найповажніших волонтерок. Їй 76 років. Жінка підкладає пляшки для розливання мастила.

“Кладемо у пляшку гніт. Купили напальчники і ними закриваю пляшки. Складаємо у ящики”, - пояснює пані Марія.

Запитую, чи не стомлюється. Вона розрівнює плечі: “Ні, не стомлююся. Я для України усе зроблю!”

Робота тут не припиняється. І всі переконані: ми переможемо.



“Я робила ляльки, а тепер “бандера-смузі”. Зробила ляльку Путіна та Лукашенка і відправили їх на фронт”, - каже Любов Свіріденко і пошепки зізнається, що її син зараз десь воює.



Насамкінець усі волонтери дружньо співають гімн України і голосно викрикують: “Руский корабель, іді нах...”.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
4-03-2022, 19:18
Коментарів 0 Переглядів 3 223

Теги -
• Новини партнерів
ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі


Якої перемоги ми очікуємо? Блог Ярослава Волощука
Всі ми щиро прагнемо перемоги, але якої саме – це далеко не риторичне запитання
«Не знаю, кому платити». Блог Надії Будної
Уже два місяці я не плачу за газ

Чому не можна легковажити їхнім носінням і як обрати справді хороші та стильні окуляри, нам розповіли в мережі оптик Cristals Optic, яка ще в травні відкрила свої двері для чернівчан.

Якщо ви помітили, що дитина по-особливому сприймає цей світ, має багату уяву й хороший смак, відчуття стилю, а також їй подобається малювати чи креслити, запишіть її у художню школу.

Каміни та печі найперше вражають тим, що це справді економічно вигідний варіант опалення.

Підписавши декларацію з сімейним лікарем у "Центрі сімейної медицини "DANKO" ви отримаєте пакет безкоштовних послуг

"ВСТ Автодрайв" – сучасна автошкола, яка вже не перший рік здійснює фахову підготовку водіїв усіх категорій та є однією із кращих у Чернівецькій області.

На що звертати увагу, обираючи вироби для дому та на які матеріали варто орієнтуватися, ми розпитали у магазині "Затишок вдома", що в ТЦ "Головний".
• Теги