9. Вт. Мч. Нестора. Прп. Нестора Літописця.
Преподобний Нестор ЛітописецьПреподобний Нестор Літописець народився в 50-х роках ХІ століття в Києві. Юнаком він прийшов до преподобного Феодосія († 1074, пам’ять 3 травня) і став послушником. Постриг Преподобного Нестора наступник преподобного Феодосія, ігумен Стефан. При ньому ж він був посвячений у сан ієродиякона.
Преподобний Нестор глибоко цінував істинне знання, поєднане зі смиренням і покаянням. “Велика буває користь від учення книжного, – говорив він, – книги вчать нас шляху до покаяння, бо від книжних слів знаходимо мудрість і стриманість. Це річки, які напоять всесвіт, від яких виходить мудрість. У книгах незліченна глибина, ними тішимося в печалі, вони приклади стриманості. Якщо старанно пошукаєш в книгах мудрості, то придбаєш велику користь для своєї душі. Бо той, хто читає книги, розмовляє з Богом або святими мужами “.
У монастирі преподобний Нестор ніс послух літописця. У 80-х роках він написав “Читання про житіє і погублення блаженних страстотерпців Бориса і Гліба” у зв’язку з перенесенням їх святих мощей до Вишгорода 1072 року (пам’ять 2 травня). У 80-х роках преподобний Нестор склав житіє преподобного Феодосія Печерського, а в 1091 році, напередодні престольного свята Печерської обителі, ігумен Іоанн доручив йому викопати із землі для перенесення в храм святі мощі преподобного Феодосія (пам’ять знайдення 14 серпня).
Головним подвигом життя преподобного Нестора було складання до 1112-1113 років “Повісті минулих літ”. Надзвичайно широке коло джерел, осмислених з єдиної, суворо церковної точки зору, дозволили преподобному Нестору написати історію як складову частину всесвітньої історії, історії спасіння людського роду.
Чернець викладає історію Церкви в головних моментах її історичного становлення. Він говорить про перше згадування свого народу в церковних джерелах – в 866 році, оповідає про створення слов’янської грамоти святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм, про Хрещення святої рівноапостольної Ольги в Константинополі. Літопис преподобного Нестора зберегла нам розповідь про перший православний храм в Києві (під 945 роком) про сповідницький подвиг святих варягів-мучеників (під 983 роком), про “випробування віри” святим рівноапостольним Володимиром (986 рік) і Хрещення Русі (988 рік).
Час преподобного Нестора був нелегким. Преподобний Нестор був очевидцем розгрому Печерської обителі в 1096 році. У літописі дано богословське осмислення вітчизняної історії. Духовна глибина, історична вірність і патріотизм “Повість минулих літ” ставить їх в ряд найвищих творінь світової писемності.
Преподобний Нестор помер близько 1114 року заповівши печерським ченцям-літописцям продовження своєї великої праці. Його наступниками у літописанні стали ігумен Сильвестр, який додав сучасний вигляд “Повісті минулих літ”, ігумен Мойсей Видубицький, який продовжив її до 1200 року нарешті ігумен Лаврентій, який написав 1377 року.
Преподобний Нестор був похований в Ближніх печерах преподобного Антонія Печерського. Пам’ять його Церква шанує також разом з Собором отців, у Ближніх печерах спочивають, 9 вересня і в 2-у Неділю Великого посту, коли святкується Собор всіх Києво-Печерських отців.
Творіння його видавалися багато разів. Останні наукові видання: “Повість минулих літ”, М.-Л., 1950: “Життя Феодосія Печерского"
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
9-11-2021, 09:00
0
960