Колись тут жили заможні чернівчани, а тепер навколо розбиті тротуари: мешканці вулиці Главки скаржаться на незакінчений ремонт дороги

Давня вулиця, названа на честь відомого архітектора Йозефа Главки, ніби огортає Резиденцію митрополитів, яку він збудував. Вона простягається до парку Юрія Федьковича. Невеличка – лише 25 будинків. Деякі вілли вражають красивими різьбленими балкончиками.

Якби їх ще відреставрувати, то це була би візитівка нашого старовинного міста, йдеться у публікації "МБ".



На початку вулиці будинки розташовані лише праворуч і позначені парною нумерацією. Ліворуч простягається високий університетський мур – облуплений та розписаний. Поодинокі перехожі йдуть проїжджою частиною відремонтованої дороги.



Проходжу повз гуртожиток Чернівецького транспортного коледжу. На подвір’ї сусіднього будинку (колишня відома вілла "Лора") бачу літню пані, яка сидить. Підходжу до неї, знайомимося.

"Я живу тут вже досить давно з донькою, зятем та внуком. Наша квартира на другому поверсі, – показує 84-річна Марія Попельницька. – Цей будинок старий, але історії його не знаю. Чула, що тут нібито жили колись Микита Хрущов та Леонід Брежнєв, коли навідувалися до Чернівців. Трохи вище для них пробили мур і зробили хвіртку, аби вони могли заходити в парк університету".

Жінка скаржиться, що вулицею їде багато машин, особливо вечорами.

"Я намагаюся не виходити з подвір’я. Бо тротуари дуже страшні. За моєї пам’яті їх ніколи не ремонтували. Скарги писала і моя донька, і внук, але ніхто не реагує", - скаржиться пані Марія.

Вулиця буквально потопає в опалому листі. Подекуди його згорнули на великі купи.



У будинках №№ 8, 10 розмістилася дитяча дошкільна установа. На фасаді видніється рік будівництва "1906". Трохи вище асфальтована дорога раптом різко обривається.

"Три роки тому половину дороги зробили, а решту так залишили. До мене не дотягнули. Сказали, що закінчилися гроші", – зауважує Олександр Петрович.

Чоловік уже понад 20 років мешкає в будинку № 18. Меморіальна табличка на фасаді засвідчує, що колись тут мешкала письменниця Ольга Кобилянська.

Далі будинки на правому боці вулиці закінчуються і починається крутий схил, зарослий деревами та кущами.

Пан Василь, який живе біля центру культури та мистецтв, розповідає, що тут планували збудувати кав’ярню, але мешканці не дали.

Натомість вони хотіли встановити пам’ятник усім загиблим героям. Біля парку можна побачити сучасні триповерхові особняки. Вулиця трохи спускається вниз і впирається в тупик.

У парку зустрічаю пана Мирослава, який гуляє з двома внуками.



"Часто приходжу сюди. Це єдине місце для відпочинку в центральній частині міста, – говорить чоловік. – Тут прибирають, дуже чисто. Є скульптури звірів, гарні композиції, шпаківні. Хлопчики мають де побігати. Хоча сюди досить важко добиратися. Доводиться їхати візочком по дорозі, що вкрай небезпечно. Але тротуаром неможливо проїхати, бо він повністю розбитий, у глибоких ямах".

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram