Невідома Буковина: перша професорка, яка розмовляла українською

Продовжуємо розповідати про відомих людей, які проживали в Чернівцях.

Заснував найбільшу на Буковині книгозбірню





* На вулиці 28 червня, в будинку №52 мешкав із родиною вчений-мовознавець, громадський і культурний діяч Василь Сімович (1880-1944 рр.). Він закінчив Чернівецький університет, де пізніше викладав. Ще студентом заснував видавничу спілку "Січ", книгозбірня якої була найбільшою на Буковині. Тут вперше почали використовувати слова "українець" і "Україна". Сімович працював у багатьох культурних товариствах Чернівців, переклав чимало творів відомих письменників. Він був першим редактором повісті Ольги Кобилянської "Земля". І хоча пізніше багато років пропрацював у Львові, завжди наголошував, що він не галичанин, а буковинець. Свою бібліотеку та архів Сімович заповів Чернівецькому університетові.



* У будинку №52 на вулиці 28 Червня проживав директор Другої державної гімназії, майбутній міністр освіти уряду ЗУНР Агенор Артимович (1879-1935 рр.). Він народився у селі Великий Кучурів. Його батько був українцем, а мама – німкенею. Закінчив Чернівецький університет. Вільно розмовляв французькою, новогрецькою, англійською, італійською, чеською мовами.

* Меморіальна дошка на фасаді скромного будинку №36 на вулиці 28 Червня повідомляє, що тут проживав письменник і композитор Сидір Воробкевич (1836-1903 рр.).

* На вулиці Горького у будинку №21 проживала професорка Климентина Ганкевич. Вона була першою жінкою у Чернівцях, яка ще за Австрії у Відні захистила докторську дисертацію зі всесвітньої історії. Як згадувала її колишня учениця Одарка-Марія Ілюк-Майданська, тільки Климентина Ганкевич розмовляла в гімназії українською мовою. Вона була членом товариства "Жіноча громада", багато років дружила з Кобилянською.



* У будинку №9 на вулиці Горького мешкав перший голова Українського Народного Дому в Чернівцях Володимир де Корнич-Ясеницький. Походив він із української шляхти. Був радником Вищого крайового суду Буковини, шанованим адвокатом. Художник Микола Івасюк намалював портрет Корнич-Ясеницького, який знаходиться у Народному Домі . Покоїться він на християнському цвинтарі на Зеленій.



* Меморіальна дошка на будинку № 7, що на вулиці Горького, вказує на те, що тут мешкав із дружиною та донькою лікар "від Бога", професор Борис Радзіховський. Його прізвище було відоме всім офтальмологам Союзу. Саме Радзіховський у березні 1949 року рятував маленького Володимира Івасюка, якому медсестра через необережність ледь не випекла очі. Цей епізод батько композитора Михайло Івасюк детально описав у повісті "Монолог перед обличчям сина".

Написав книгу про австрійські Чернівці

* У будинку №4 на вулиці Сімовича на початку ХХ століття мешкала родина капітана і старшого рахівника Мозеса Бодека. Саме тут 13 квітня 1905 року народився майбутній художник і фотограф Карл Роберт Бодек. Він був одним із біженців-євреїв, які у Франції шукали притулку від нацизму. В таборі для інтернованих осіб Карл малював сцени повсякденного життя, портрети, комікси та вітальні картки. Ці твори зберегла швейцарська сестра милосердя з Червоного Хреста Елзбет Казер. Загинув від рук нацистів поблизу Парижа у 1942-му. В експозиції місцевого музею є матеріали про чернівчанина Карла Бодека.



* На фасаді будинку №36 на вулиці Хмельницького встановлена меморіальна дошка, яка сповіщає, що тут проживав український письменник Осип Маковей. До Чернівців він приїхав на запрошення професора Степана Смаль-Стоцького у 1895 році редагувати газету "Буковина", викладав в університеті. У місті письменник провів 13 кращих років свого життя. В нього була закохана письменниця Ольга Кобилянська.

* У будинку №18 на вулиці Главки впродовж трьох років проживала Ольга Кобилянська. Тут вона працювала над романом "Апостол черні".

* На вулиці Главки у двоповерховій віллі під номером 13 у міжвоєнний період проживала родина колишнього офіцера австро-угорської армії Зігмунда Деманта. Його син Петер став письменником під псевдонімом Вернон Кресс. "Вважаю Чернівці своїм рідним містом, – писав він у своїй книзі спогадів "Перше життя". – В цьому місті минуло моє учнівство, тут я дорослішав і вбирав у себе його колорит та культуру".



* Невеличку вуличку біля театру назвали на згадку про відому акторку Сіді Таль (1912-1983 рр.). Вона проживала тут в будинку №5. Народилася в сім’ї пекаря. У 16 років почала грати в єврейському театрі. Працювала в обласній філармонії, виступала в театрах Бухареста, Кишинева. Похована на Алеї слави Центрального міського кладовища в Чернівцях.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram