RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Історія успіху | Історія успіху Допомога захисникам | Медична допомога для переселенців | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |


Мешканці села Рогізна пережили три влади, дві світових війни, румунізацію, розкуркулення.

Не оминула Рогізну і Перша світова війна. Частину чоловіків австрійська влада мобілізувала і відправила на фронт. Військові реквізиції виснажили селянські господарства, артилерійські обстріли руйнували будинки. Кількість населення порівняно з довоєнним періодом зменшилася більше ніж утричі. Якщо раніше на Рогізній проживало 4332 особи, то залишилося лише 1200. Мешканці не лише гинули під час військових дій, а й вмирали від хвороб, зокрема висипного та черевного тифу.



"Російські козаки побили дідуся"

Єлена Боднарюк, 1904 року народження, згадувала: "Під час Першої світової війни в нашому селі, як і в деяких інших, люди дуже хворіли на "холеру", як тоді казали, на "чорний тифус". Багато хворих людей лежало по хатах, багато вмирало. Пам’ятаю, що в часі епідемії на толоці поклали образ Пресвятої Богородиці й багато жителів села на колінах молилися, просили Матір Божу про спасіння від цієї страшної хвороби".

Залишилися спогади і Домніки Семенюк, 1911 року народження: "В нашому селі поселилися російські козаки. Мій дідусь Степан разом із сім’єю жили в полі та звозили до стодоли снопи жита, пшениці й вівса. Козаки запустили туди своїх коней, і ті топтали, розкидали збіжжя. Мама Савета зробила їм зауваження, то вони хотіли її за це вбити. Вона зі мною на руках втікала через городи до сусіда Олекси. Тоді вони почали дуже бити дідуся Степана. Мій батько Дмитро Мінтянський був чотири роки у російському плену в Тамбовській області в лісі, в землянках. Дуже багато там було наших односельчан, які померли від голоду. Дехто йшов по селах проситися на роботу. За це їм давали поїсти раз на день – і так виживали".

У листопаді 1918 року Рогізну окупували румунські війська. Почалася насильницька румунізація українського населення, людей змушували змінювати свої прізвища на румунські. У школі навчання велося лише румунською мовою.

У 1930-х роках у селі діяла молочарня Дмитра Меленка, куди люди здавали молоко. Вироблені масло та молочні продукти продавали у Чернівцях на вулиці Гормузакі – навпроти храму Пресвятої Параскеви. У газеті "ЧАС" друкували рекламу фірми "Мета" Рогозна-Двірець.

У цей період на Рогізній працював народний банк "Poiana". Його президентом був Костянтин Гаврилець, віце-президентом і касиром –Димитрій Мінтянський.
У 1937 році на Рогізній були три заводи: спиртовий, клеєварний (костарня) та крохмальний. Тоді тут проживало 2395 осіб (491 сім’я).

Як згадував Костянтин Король, 1927 року народження: "У 1938 році по Буковині прокотилася нова хвиля повної румунізації. Всюди по дорогах, у школах, магазинах можна було прочитати плакати: "Говоріть лише румунською". За малу провину жандарі хапали людей, вели на постерунки (жандармські дільниці) і били або накладали великі штрафи. Іноді доходило до сутичок між жандармерією та місцевою молоддю, яка протестувала проти заборони збиратися на вечорниці, спілкуватися рідною мовою, співати українських пісень".

"Батько залишив усе майно"

28 червня 1940 року в Рогізну в’їхали перші танки Червоної армії, які зупинилися біля мосту на річці Шубранець. Зібрали місцевих людей з пилами-шарпанами, щоби розпиляли огорожу. Була утворена Рогізнянська сільська рада. Почали ділити землю родини барона Мустаци між бідними селянами. Заможних господарів, які мали землю, худобу. сільськогосподарський реманент, оголосили куркулями. Навчання у школі велося українською мовою з обов’язковим вивченням російської.

Згадував Володимир Гамаль, 1931 року народження: "До нас приходили "уповноважені" й забирали по три мішки зерна, брали у людей підводи з кіньми й казали, що відправляють на фронт військовим".

У липні 1941 року румунські війська знову окупували Буковину. Рогізнянська школа знову стає румуномовною.

А в 1944-му прийшли радянські війська. У Рогізній створили колгосп імені Богдана Хмельницького. Як згадував Володимир Гамаль, його батько відмовився писати заяву до колгоспу, то його назвали куркулем і погрожували вислати до Сибіру. "Одного дня батько забрав нас, залишив їм все майно, і ми пішли до Чернівців жити на квартиру до румуна, взявши із собою лише один мішок, – розповідав чоловік. – У селі ми залишили хату з великим подвір’ям, стайню, стодолу, криницю, сад, двоє коней, дві корови, весь інвентар та 10 гектарів землі. До нашої хати пішов жити один чоловік із Рогізної, а через півроку прийшли наші сільські активісти і все забрали".

Мешканці села згадували, що у 1946-1947 роках до них приходило багато людей із Бессарабії, які їли все, що можна було, а потім помирали в муках. На місцевому крохмальному заводі бессарабці їли відходи з буряку та картоплі.

Цікаві факти

*Мешканці Рогізної брали участь у Буковинському народному віче 3 листопада 1918 року.

*У 1927 році вигін біля Рогізної перетворили на аеропорт Чернівців. Тут приземлився перший пасажирський літак із Бухареста. Коли не було польотів, селянам дозволяли випасати на летовищі худобу. Викладачів та студентів Чернівецького університету навчали на льотчиків і планеристів. Відбувалися показові польоти над містом. Але першого дня війни, 22 червня 1941 року, на Чернівці налетіла сотня німецьких літаків. Вони повністю знищили аеродром, ангар і 21 літак.

*У липні 1944 року селяни Рогізної викликали на соцзмагання жителів Ленківців. Для збирання збіжжя на площі 497 гектарів озимих та 341 гектара ярих вони підготували 77 возів, 868 серпів, по 696 кіс і грабель, 826 вил, відремонтували дві молотарки.

*У 1958 році орденом Леніна нагородили ланкову Марію Семенюк. Нагороди отримали також ланкові Зоня Антонович та Вероня Меленко, агроном Владислав Кириця, бригадир Степан Лозецький та інші.

*У 1968 році поблизу Рогізни зробили теплиці, де вирощували огірки, помідори та цибулю.

*У Рогізній народився український поет Юрій Пантелейчук, відомий під псевдонімом Остап Вільшина. Він навчався у Вернівецькій учительській семінарії. У 1917 році його мобілізували до австрійського війська та відправили на італійський фронт. Після повернення Юрій почав писати вірші, нариси, літературно-критичні статті. Помер 15 травня 1924 року, похований на цвинтарі в Ленківцях У 2006 році вийшла перша його книга "Я – син вільного народу". На його честь назвали вулицю, відкрили йому пам’ятник.

*Останні роки свого життя провів у Рогізній письменник і громадський діяч Іван Синюк. Працював учителем, директором школи. На 130-ліття від дня народження йому відкрили меморіальну дошку.

*Родом із Рогізної були член центрального проводу ОУН на Буковині (псевдо "Ярема") Іван Церенюк і сотник УПА Костянтин Майданський (псевдо "Юрась"). Обидва загинули від рук енкаведистів.

*У Рогізній народився організатор Норильського повстання політв’язнів 1953 року Костянтин Король. Навчався на першому курсі історичного факультету Чернівецького вчительського інституту, звідки його забрали прямо з аудиторії за приналежність до ОУН, засудили до 15 років. У 1956-му повернувся додому, працював на машзаводі та "Елекронмаші". Помер 2008 року. На його пам’ятнику є напис: "Борець за незалежність України".

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Редактор: Юлія Леськова
6-08-2021, 22:30
Коментарів 0 Переглядів 2 006

Теги -
Міський голова Роман Клічук за п’ять місяців нинішнього року заробив понад 255 тисяч гривень.
Як повідомляють знайомі та колеги Олега Ящука, востаннє він виходив на зв’язок 29 червня.
• Новини партнерів
ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі

Йдеться про 10 фур, заповнених уже сформованими продуктовими наборами


«Наче все завмерло». Блог Галини Олійник
Блог про пішохідні Чернівці
Надії Кремля на похорон НАТО не виправдались. Блог Ярослава Волощука
Вже тисячоліттями у світі панує істина – розділяй та володарюй
ВІДЕО Переглянути все відео

Ми завжди відкриті до співпраці та дуже раді новим клієнтам.

У чому ж полягає відмінність між пивом із цих броварень, ми розпитали у магазині крафтового пива "Чорні вівці"

З 1 до 31 липня у медичному центрі діє акція – при записі на консультацію кардіолога ЕКГ безкоштовне.

Станьте на крок ближче до мети – отримайте консультацію у кваліфікованих спеціалістів щодо деталей будівництва СЕС та замовляйте економічні прорахунки для вашого підприємства.

"Контінентал" планує зібрати врожай із загальної площі 86,2 тис. га.
Привітання з Днем Конституції України директора ДП «Путильське лісове господарство» Василя Слижука*

Привітання з Днем Конституції України директора ДП "Путильське лісове господарство" Василя Слижука
• Теги