5. Пн. Сщмч. Євсевія. Мчч. Зінона і Зіни.
Священномученика Євсевія, єпископа СамосатськогоПраведник неодноразово піддавався гонінням, так як більшість у Церкві на той момент становили прихильники єресі Арія. Серед них був і імператор Констанцій, який наказав Самосатському єпископу віддати соборний акт православного духовенства про його обрання на архієрейську кафедру.
Євсевій відмовився виконати наказ правителя. Імператор у гніві наказав передати святителю, що йому відсічуть праву руку, якщо він ще раз відмовиться. У відповідь святий простягнув посланнику обидві руки зі словами: "Відрубайте, але акту собору, в якому викривається злість і беззаконня аріан, я не віддам".
Коли про це стало відомо правителю, він був вражений сміливістю єпископа і нічого йому не зробив. У часи правління імператора Юліана Відступника, прихильника язичництва, репресій з боку держави зазнала вже вся Церква.
У цей час Самосатський єпископ переодягнувся в одяг простого воїна і пройшов через всю Сирію, Фінікію і Палестину з проповіддю про Христа Воскреслого.
У 364 році римський престол зайняв прихильник аріанської єресі – імператор Валент. Почалися нові гоніння на православних. Єпископ Євсевій був відправлений у заслання. Своїм парафіянам, які благали його не залишати їх, праведник відповів, що слід коритися існуючій владі.
При імператорі Граціані святитель повернувся на Самосатську кафедру. Близько 380 року Євсевій відправився по справах у місто Доліхіни. Коли він проходив по одній з вулиць міста, жінка-аріанка кинула в нього з даху будинку шматок черепиці і пробила йому голову. Вмираючи, святий просив не заподіювати жінці ніякого зла.
Святі мученики Зинон і ЗінаСвяті мученики Зинон і Зіна жили в IV столітті у Філадельфії Аравійській. Святий Зинон був родом з багатої, знатної сім'ї. Він мав величезний будинок, безліч слуг. Всією душею прийнявши віру християнську, він роздав усе своє майно, відпустив слуг і став проповідувати Слово Боже. Разом із ним залишалася вірна його слуга святий Зіна, який був вірним учнем і помічником свого колишнього пана.
Почувши про те, яку велику честь ігемон Максиміан надає ідолам, святий Зинон вирушив до нього разом зі своїм слугою, оскільки сам Зіна не хотів залишити свого пана і добровільно пішов за ним. Святий Зинон прийшов до ігемона і коли побачив, що той дійсно дуже піклується про шанування ідолів і сам старанно служить їм, то викрив його. Тоді гонитель християн наказав катувати сповідника. Під час цього катування Зинон, протягнувши руку, ударив ліктем у стіну ідольського храму і зруйнував його. За це святого мученика віддали на ще страшніші катування. На місце муки святого Зинона прийшов слуга його Зіна і почав благати свого пана не відштовхувати і не покидати його. Тоді обох святих мучеників привели до ігемона на допит, та вони твердо відмовилися відректися від Христа. Це розлютило ігемона. І знову святі терпіли муки: їх били, рани розтирали оцтом і сіллю, палили вогнем, обливали киплячим маслом. Але ніякі тортури і знущання не змусили їх відректися від істинної віри Христової. Святі терпляче переносили всі муки і силою Божою залишалися живі. Нарешті, мученики були усічені мечем. Сталося це у 304 році.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
5-07-2021, 09:00
0
1 314
