Преподобного Михаїла сповідника, єпископа Синадського
Святий Михаїл був висвячений у єпископа міста Синад Святішим патріархом Тарасієм. У 787-му році він брав участь у Сьомому Вселенському Соборі в Нікеї. За святе життя і мудрість Михаїл заслужив велику любов у народі. Особливу увагу приділяли йому імператори Никифор Перший і Михаїл Перший. Коли на візантійський престол зійшов іконоборець-єретик Лев Армянин, святий відмовився винести ікони з храму і був засланий імператором у місто Євдокіаду, де й спочив. Мощі святителя Михаїла зберігаються в Лаврі святого Афанасія.
Преподобної Євфросинії Полоцької
Преподобна Євфросинія, в миру Предслава, походила з давнього княжого роду. Свята народилася на початку XII століття в сім'ї Полоцького князя Георгія і княгині Софії. З житія преподобної відомо, що свою юність вона присвятила читанню Священного Писання і творінь святих, і мала таку старанність до вчення, якому дивувався навіть її батько. Слава про мудрість і красу Предслави поширилася далеко за межі Полоцької землі. Багато іменитих князів шукали її руки. Однак, досягнувши повноліття, вона не захотіла вступати в шлюб.
Предслава таємно від батьків пішла в один з монастирів, в якому в той час ігуменею була її рідна тітка. Намір юної княжни залишити світське життя спочатку збентежило ігуменю. Вона стала вмовляти племінницю відмовитися від задуманого. Але після бесіди з Предславою ігуменя здивувалася розуму дівчини і її любові до Бога. Незабаром молоду княжну постригли з ім'ям Євфросинія.
Через деякий час з благословення єпископа Іллі черниця перейшла на проживання в келію при Полоцькому Софійському соборі. Обравши для духовних подвигів це святе місце, вона день і ніч славословила Бога, а у вільні від молитви і роздумів про Божественне години займалася переписуванням священних книг. Одного разу в сонному видінні преподобній з'явився ангел і повідомив про те, що їй варто йти на місце, яке називається Сільце. Отримавши благословення єпископа, преподобна з однієї з черниць незабаром вирушила в дорогу, взявши з собою тільки книги і три хліба. Прийшовши в заміське Сільце, вона там оселилася і стала ще старанніше трудитися на Славу Божу. Пропустить через 13 До преподобної почали приходити дівчата, які шукали спасіння душі, і незабаром утворилася нова обитель.
Стараннями святої Єфросинії в монастирі на місці старого дерев'яного храму був побудований новий кам'яний. З благословення преподобної Євфросинії, в 1161 році для Спаського храму майстер-ювелір Лазар Богша виготовив напрестольний хрест-ковчег, що містив у собі великі святині: частку Животворного Древа з краплею Крові Спасителя, частинки каміння Гробу Господнього і Гробу Божої Матері, частинки мощів першомученика архідиякона Стефана, великомученика і цілителя Пантелеймона і краплю крові великомученика Димитрія Солунського. Неподалік від Спаської обителі преподобна Єфросинія збудувала іншу кам'яну церкву на честь Пресвятої Богородиці. Саме для Богородицької обителі свята випросила у Візантії давню Ефеську ікону Пречистої Діви, написану, за переказами, самим апостолом і євангелістом Лукою.
Ще за життя блаженної Євфросинії Господь прославив засновані нею обителі. Вони стали центрами книжності і освіти Полоцької землі. Перед смертю свята відвідала Святу Землю. У червні 1173 року, причастившись Святих Христових Таїн, блаженна Єфросинія почила в Бозі. Чесне тіло її було покладено в монастирі преподобного Феодосія Великого, біля паперті церкви Пресвятої Богородиці. В 1187 році Єрусалим був захоплений Салах-ад-Діном і християни, залишаючи Святу Землю, взяли з собою нетлінні мощі Полоцької княжни.
Святі останки преподобної Євфросинії були принесені в Києво-Печерську Лавру. У Дальніх печерах цієї древньої обителі вони спочивали більше семи століть. У 1910 році мощі преподобної були урочисто перенесені з Києва в Полоцьк, в заснований нею Спаський монастир.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
