40-річний підприємець та політик Віталій Гуменний розповів, як знання мови сусідньої держави допомогло йому в роботі.
Після того, як чоловік став чиновником у Глибоцькому районі, він вирішив, що повинен володіти румунською – мовою, якою користується в побуті значна частина місцевих мешканців. Віталій наполегливо вивчав нові слова, дивився фільми та відеоролики в YouTube, а також тричі на тиждень відвідував репетитора в Чернівцях. Як наслідок – чоловік за короткий період часу отримав достатні знання румунської для того, щоб на офіційному міжнародному рівні вести переговори із партнерами із сусідньої країни, йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".
"Я патріот України, але поважаю й румунські традиції"
Вивчати румунську Віталій Гуменний почав у 2015 році, коли перед ним "замайоріла" перспектива стати держслужбовцем. Того ж року він став першим заступником голови Глибоцької РДА, а згодом – заступником керівника місцевої райради.
"Мені захотілося вивчити румунську, бо, по-перше, це нові знання. По-друге, я поважаю румунські традиції, мову. Звісно, я є патріотом України, проте вважаю, що ми повинні поважати усі інші національності, адже наша держава – багатонаціональна", – каже Віталій.
У сім’ї Віталія рідною мовою завжди була українська, хоча його дідусь колись знав румунську. З дитинства він, як і безліч буковинців, перетинався із румуномовними людьми. Проте, їх мови не знав, за винятком десятка найбільш "популярних" румунських слів, які чернівчани щодня можуть почути на вулицях.
"Коли став чиновником, я грунтовно до цієї справи підійшов: почав вивчати історію, культуру Глибоччини. І під час неодноразових зустрічей з жителями району зрозумів – якщо ти йдеш на керівну посаду в регіон з переважно румуномовним населенням, то для того, щоб тебе краще сприймали й мали до тебе повагу не тільки як до керівника, а й до людини, потрібно володіти їхньою мовою", – розповів В. Гуменний.
Спочатку Віталій самостійно займався навчанням.
"Щось вичитував, щось дивився в YouTube, слухав румунське радіо. А потім знайшов у Чернівцях репетитора. Ходив до неї десь пів року. "Підтягував" вимову, граматику… У мене було натхнення і велике бажання", – розповів буковинець.
Чимало буковинців розмовляють румунською із суржиком або діалектом. Віталій же вивчив сучасну румунську мову. Каже – це надзвичайно допомогло йому в роботі.
"Не скажу, що за цей час я вивчив румунську мову досконало, – каже чоловік. – Проте цих знань було достатньо для того, щоб брати участь у офіційних зустрічах за участю румунських делегацій. Часто було навіть таке, що я був замість перекладача".
"Легше знаходити спільну мову"
Перша офіційна зустріч Віталія з румунською делегацією відбулась у Глибоці. Приїздили посадовці та бізнесмени з Ботошанського повіту, які пропонували офіційній владі Глибоччини зайти на ринок по сміттєзабору.
"Звісно, що хвилювався перед цим заходом, – розповідає буковинець. – Але це не так було страшно, як, скажімо, під час нашої поїздки до П’ятра-Нямц, де, між іншим, я очолював українську делегацію. Участь у цьому заході передбачала виступ на телебаченні румунською мовою, а також привітання і доповідь під час "круглого столу". Тоді я зрозумів, що це для мене серйозний виклик. Тут спілкуєшся рідною українською, і часто губишся… А коли ти спілкуєшся чужою мовою – це значне випробування".
Завдяки знанню румунської Віталію вдалося легше знаходити спільну мову із мешканцями сіл Глибоччини.
"Якось приїхав на сесію сільської ради... Люди чують, яка в мене українська мова, і навіть не підозрюють, що я спілкуюся і румунською. Помітив, що з якоюсь, мабуть, недовірою до мене спочатку поставились. Бо, мовляв, новий чиновник, молодий ще… Але коли я у спілкуванні з ними переходив на румунську, кидалося в очі, як змінювалась міміка й емоції на обличчях цих людей. Вони посміхалися, ставали теплішими. Сприймали, як свого! Звісно, що за таких обставин значно легше пропонувати, обговорювати й доносити людям навіть найбільш непопулярні речі. Вони з розумінням до тебе ставляться, бо ти відкрив їхні серця".
"Румунія – наш партнер і дружній сусід"
Віталій Гуменний за фахом філософ, вищу освіту він здобув у ЧНУ. Окрім румунської, він володіє на розмовному рівні англійською. Каже, що ці дві мови мають багато спільного.
"Чимало англійських слів схожі до румунських. А ще ця мова схожа до латинської, яку я вивчав в університеті. Взагалі мови мені даються легко: у школі я вчив німецьку, а вже в університеті вивчав англійську, бо розумів, що вона для мене більш корисна. Але чим краща румунська? Тим, що, на відміну від англійської, на Буковині є велика можливість її постійно практикувати", – каже чоловік.
У планах буковинця – вивчити ще італійську мову.
"Люблю футбол. І найбільше – італійські чемпіонати. Тому, й італійська мені дуже подобається", – розповів Віталій Гуменний.
Віталій тричі на тиждень відвідував репетитора, заняття тривали по дві години. Окрім того, він слухав виключно румунське радіо та переглядав безліч румуномовних роликів.
"Коли я занурився у це вивчення мови, хотів, щоби вся атмосфера довкола мене була румунською. Коли їздив у райони, навмисне спілкувався румунською з людьми. Удома вмикав і дивився фільми, які я давно бачив і знаю, але з румунським перекладом. Це тривало пів року. Тоді я зрозумів, що досягнув певного рівня, який був для мене достатнім. Практика – це найкращий вчитель".
"Знати румунську на Буковині – дуже корисно. Тому що історично склалося так, що це одна з найбільш вживаніших мов у цьому регіоні. На щастя, у нас з Румунією нема політичних проблем і нема жодних загроз. Румунія взагалі – одна з перших країн, яка завжди протягує нам руку допомоги. Це наш партнер і дружній сусід, на відміну від Росії".
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
