RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Радіо | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Невідома Буковина: спогади свідків про трагедію в урочищі Варниця


Страх перед сталінським режимом у 1940 році підштовхнув буковинців до нелегального перетину кордону в урочищі Варниця. Там сталася жахлива трагедія, у які загинули сотні невинних людей. 

У публікації "МБ" зібрали спогади свідків тієї події.



Дід чернівчанина Олега Попеску був одним із тих, хто опинився в колоні, яка прямувала до румунського кордону першого квітня 1941 року. Йому вдалося вижити. 

Не очікували, що буде така провокація

Невідома Буковина: спогади свідків про трагедію в урочищі Варниця

На фото: Лазар Попеску, (ліворуч),1940 рік.

"Вісім років тому дід помер, але про цю трагедію розповідав мені неодноразово. У 1941 році моєму діду  Лазарю Попеску було 19 років. Він жив у селі Сучевени. Почув, що буде відкритий румунський кордон і його дозволять перейти. Пішов сам, родина залишилася у селі", – каже Олег Попеску.

Багато людей у той час йшли до Румунії. Вони не сприймали, що раптово опинилися у Радянському Союзі. У Румунії теж була бідність, але у багатьох там були родичі, тож сподівалися на краще життя.

Для того, щоби перейти кордон, нібито потрібно було лише заповнити заяву. Люди з цими паперами пішли у райцентр до відділу НКВС. Там ці чутки заперечили, але всі почали обурюватися, чому влада передумала. Тож натовп це не зупинило. 

"Коли люди наблизилися до кордону, то прикордонники спочатку стріляли в повітря. Та, коли люди підійшли ближче, вдарили кулеметні черги з трьох боків. Мій дід був усередині натовпу. Він чув свист куль над головою, бачив, як перед ним падали люди. Він почав тікати і навіть не пам’ятав, куди: біг через кущі, чагарники, обдер ноги до крові. Біг, доки вже не чув пострілів, гавкіт собак і крики. Боявся повертатися додому одразу, прийшов лише ввечері. І це його врятувало. Бо прийшли працівники НКВС перевіряти, чи всі вдома. Якщо когось не було, депортували”, - каже Олег Попеску.  

"Дід розповідав мені про цю трагедію, але поїхав на місце лише тоді, коли звели капличку. Потім він щороку до 90 років їздив в урочище Варниця, адже там загинуло багато людей, яких він знав", - продовжив Олега Попеску. 

Солдат вдарив шаблею по хресту – і вона зламалася

До річниці трагедії в урочищі Варниця Державний архів Чернівецької області виставив архівні документи.

В архіві є доповідь румунською мовою від 1943 року претора Сторожинецької волості губернатору провінції Буковина щодо трагедії в комуні Финтина Албе (нині Біла Криниця). Ці факти трагедії розповіли Гергій Амарієй та Гноргій Урсаке, яким було 29 років.

 "Навесні 1941 року чутка про перехід кордону прокотилася зі швидкістю блискавки по цілому Сторожинецькому повіту, населеному румунами. Тим, хто хоче переїхати до вільної Румунії, потрібно зробити простий запит (українською чи російською мовами), вказавши причину, чому вони більше не хочуть залишатися у "комуністичному раю", і, слідуючи цьому проханню, кожному заявнику буде дозволено перетнути кордон до Румунії. 

Після того, як румуни підготували відповідний запит, спонтанно й одноголосно було вирішено, що мешканці передаватимуть свої запити особисто до Адинката (сьогодні Глибока – ред.). А у випадку неотримання негайного рішення всі мешканці повинні йти до кордону і перейти до Румунії.

Першого квітня 1941 року мешканці сіл Верхні Петрівці, Нижні Петрівці і Купка, сформувавши групу приблизно з 1500 чоловіків, жінок та дітей, прибули до села Сучевени, де до них теж приєдналися жителі села. 

Перш ніж вирушити в дорогу, увійшли до церкви в селі Сучевени, взяли три хрести, на яких повісили білі рушники – у знак того, що не хочуть боротися проти панування, а лише перетнути кордон у країну. Потім усі стали на коліна на подвір’ї церкви і під звуки дзвонів проказали молитву.

Більшість спокійно і мирно рушила до Адинкати. На виході з села людей зустріла група із 3 радянських солдатів біля мосту через річку Сірет. З витягнутими шаблями група більшовиків закликала людей повернутися додому. Один із солдатів вдарив шаблею по хресту на чолі колони, але шабля одразу зламалася.
Присутні люди, побачивши в цьому Божий знак, відсторонили солдатів і продовжили шлях. Увійшовши у село Адинката, ця група почала поповнюватися румунами з інших частин округу, так що на площі зібралося майже 5000 осіб.

Побачивши, що результату немає, натовп ніби по команді рушив до кордону, перетинати його будь-яким способом. До кордону йшли через село Сучевени. У центрі села колону зупинили кілька радянських офіцерів і солдатів, які наказували людям, щоб вони повернулися до своїх домівок. Тим часом на горизонті почали з'являтися вантажівки, повні солдатів Червоної Армії. Однак колона наступала, з хрестами на чолі, і йшла все ближче до кордону.

На території села Біла поблизу кантону Варніца раптом з трьох боків кулеметні черги радянських солдатів почали безжально косити людей.

Тих, кому вдалося врятуватися від кулеметних пострілів, сховавшись у сусідньому лісі, радянська кавалерія наздогнала і зарізала шаблями, інших виловили. Лише незначна частина змогла втекти та повернутися до своїх домівок.

Результатом була загибель кількох сотень людей на землі села Біла Криниця, яких потім радянські солдати кинули в братські могили і поховали так, щоб їх пізніше не вдалося ідентифікувати. Сотні сімей були заарештовані і частково ув'язнені в Адинкаті, частково депортовані. З 260 румунів, заарештованих у в'язниці села Адинката, після трьох тижнів випробувань, 200 осіб були звільнені, а решта 60 осіб були депортовані, і, вірогідніше, загинули".

Цю трагедію радянська влада замовчувала десятиліттями.

Як свідчать архівні документи,  у 1990 році почали з’являтися протести прокуратури Чернівецької області до президії Чернівецького обласного суду щодо закриття кримінальної справи відносно жителів Герцаївського району, засуджених за нелегальний перехід кордону з СРСР до Румунії. 

Наприкінці 90-х років в урочищі Варниця звели каплицю у пам’ять про невинно загиблих.

Від редакції: висловлюємо подяку Вадиму Ватаманюку у допомозі перекладу тексту  претора Сторожинецької волості Сторожинецького повіту Губернатору провінції Буковина.  

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram

Рейтинг:
(голосів: 0)
9-04-2021, 22:00
Коментарів 0 Переглядів 1494

Коронавірус на Буковині: скільки нових випадків хвороби зафіксували після вихідних
Назвали кількість нових випадків коронавірусу на Буковині
У Чернівцях ТВК зареєструвала нову депутатку міськради: що відомо про неї
Чернівецька міська виборча комісія зареєструвала Надію Лабанду депутаткою замість Василя Зазуляка, який став заступником мера
Хворих на COVID-19 стає менше: скільки чернівчан перебувають у лікарнях міста
Зменшується також завантаженість ліжок у лікарнях міста
• Новини партнерів










ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі
У парку Чернівців триває набір на роботу операторів атракціонів – фото

Обіцяють офіційне працевлаштування, своєчасну виплату зарплатні, повний соціальний пакет


«Який приклад подаємо дітям?…» Блог Надії Будної
Перед великодніми святами чернівчани активно прибирали свої квартири: мили вікна, тріпали килими, виносили все зайве
«Хотят лі рускіє войни?»  Блог Ярослава Волощука
Давно, в часи Союзу, пісеньку із такими словами часто прокручували в дні святкування Перемоги
«Не вакцинувався. І ще живий?» Блог Галини Олійник
Вакцинація - наразі єдиний вихід для подолання коронавірусу
загрузка...
ВІДЕО Переглянути все відео
На Буковині помер найстаріший ветеран Другої світової війни. Йому було 106 років
У серпні цього року Георгій Безушка мав відзначити 107-річчя від дня народження
А давайте на корт! Тенісний клуб "Cactus" у Чернівцях чекає на відвідувачів!*

Чим же корисні заняття з великого тенісу та коли краще тренуватися, розповіли в тенісному клубі Cactus у Чернівцях.
Чи можна вилікувати хронічний тонзиліт, не видаляючи гланди?*

Як лікувати хронічний тонзиліт, які аналізи здавати і чи обов'язково видаляти гланди, щоб подолати захворювання
«АТБ» онлайн: як перший продуктовий інтернет-магазин повного циклу змінив за рік українську торгівлю *

Одним із найбільш сміливих рішень стало відкриття першого в країні продуктового інтернет-магазину "АТБ" повного циклу.
Прощання із садочком чи першою вчителькою? Запрошуємо відсвяткувати крутий дитячий випускний у "Країні Мрій"!*

Як відпочивати з користю, знають у дитячому розважальному центрі "Країна мрій".
Дихайте лише якісним повітрям! Навіщо встановлювати системи вентиляції повітря, розповіли фахівці компанії «КРАЙТЕХ» у Чернівцях!*

Як організувати належну вентиляцію повітря в будинку та чи дозволяє інноваційне обладнання зекономити енергію та кошти, розповіли в компанії "КРАЙТЕХ".

Поки ви працюватимете чи відпочиватимете, ця чудо-штука цілодобово захищатиме вашу оселю, економитиме ваші кошти на опаленні та електроенергії, забезпечуватиме комфорт.
Більше ніж благодійність: «АТБ» передала три тисячі великодніх подарунків дітям із «сірої» зони Донбасу*

Цьогоріч "АТБ" також долучилася до доброї справи – допомогла провести Світле Христове Воскресіння в теплій і позитивній атмосфері дітям Мар'їнського і Бахмутського районів Донецької області.
Стильно і екологічно, або Чому дерев’яні вікна і двері кращі за металопластикові?*

У чому секрет популярності дерев’яних вікон і дверей, допомогли розібратись фахівці компанії "Техно Плюс".