Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем

4. Нд. Хрестопоклінна. Сщмч. Василія. Прп. Ісакія. Гл. 2.

Священномученик Василій, пресвітер Анкирський



Священномученик Василій був пресвітером в Анкирі Галатійській. Під час широкого розповсюдження аріанської єресі він закликав свою паству твердо триматися Православ’я. За це святий Василій був позбавлений священного сану місцевим аріанським собором, але на Палестинському Соборі 230 єпископів він був відновлений у сані пресвітера. Святий Василій відкрито продовжував свою проповідь, викриваючи аріанів, за що став жертвою переслідувань і піддався тортурам як людина, нібито небезпечна для держави.

Для відвернення святого Василія від Православ’я до нього були приставлені два відступники - Єлпідій і Пегасій. Однак святий лишився непохитним і за це знову піддався катуванням. Коли ж у місто Анкиру прибув імператор Юліан Відступник (361 - 363), святий Василій на суді перед ним мужньо сповідував Христа, а імператора викрив за відступництво. Юліан наказав вирізати паски зі шкіри із спини святого. Однак святий пресвітер Василій мужньо перетерпів цю страшну муку.



Коли ж святого почали палити і колоти розпеченими прутами в плечі і живіт, він у муках впав на землю і голосно молився: “Світло моє, Христе! Надіє моя, Ісусе! Пристане тиха для гнаних хвилями! Дякую Тобі, Господи Боже отців моїх, за те, що Ти вирвав душу мою з пекла найглибшого і зберіг в мені Ім’я Своє незаплямованим! Нехай переможцем закінчу я своє життя і успадкую вічний спокій за обітницею, даною отцям моїм від Тебе, Архієрея Великого Ісуса Христа, Господа нашого! Тепер же прийми з миром душу мою, що перебуває незмінно в цьому сповіданні! Ти милосердний і Твоє милосердя велике, Що Живе й Перебуває повіки, амінь”.

Промовивши таку молитву, весь сколотий розпеченими прутами, святий ніби заснув солодким сном, віддавши свою душу в руки Божі. Священномученик Василій помер 29 червня 362 року. Пам’ять його заради свята святих апостолів Петра й Павла була перенесена на 22 березня (4 квітня за новим стилем).

Преподобний Ісаакій Далматський

Преподобний Ісаакій жив у IV столітті, прийнявши постриг, подвизався в пустелі. В роки царювання імператора Валента (364 - 378), ревного прихильника єресі Арія, почалися переслідування православних, закривали і руйнували храми. Дізнавшись про гоніння, преподобний Ісакій покинув пустелю і прийшов у Константинополь, щоб утішати й зміцнювати православних. В цей час варвари-готи, які жили по Дунаю, пішли війною на імперію. Вони захопили Фракію і попрямували до Константинополя. Коли імператор Валент виходив з військом зі столиці, преподобний Ісакій, звернувшись до імператора, голосно вигукнув: "Цар, відчини храми православним, і тоді Господь допоможе тобі!". Але імператор, не звертаючи уваги на слова ченця, самовпевнено продовжував шлях. Тричі повторював преподобний своє прохання і пророцтво. Розсерджений імператор наказав кинути преподобного Ісаакія в глибокий яр, порослий колючим терням. На дні яру було болото, вийти з нього було неможливо. Але преподобний допомогою Божою залишився живий, вийшов, наздогнав імператора і сказав: "Ти хотів погубити мене, але святі Ангели вивели мене з прірви. Послухай мене, відкрий храми православним і переможеш ворогів своїх. Якщо ж не послухаєш мене. То не повернешся живим, але загинеш у вогні ". Імператор здивувався сміливості старця й наказав своїм наближеним Сатурніну і Віктору взяти преподобного і тримати в ув'язненні до його повернення.

Незабаром збулося пророцтво святого. Готи перемогли і почали переслідувати грецькі війська. Імператор разом зі своїм воєначальником-аріанином сховалися в сараї з соломою і були спалені, тими, що наступали. Після звістки про загибель імператора преподобного Ісаакія звільнили і стали вшановувати як пророка Божого. Коли на престол був обраний святий цар Феодосій Великий (379 - 395), він за порадою Сатурніна і Віктора закликав до себе старця, зустрів його з великою честю, просив святих молитов і виконав всі його настанови: вигнав аріан з Константинополя і повернув православним храми. Преподобний Ісаакій хотів повернутися в пустелю, але Сатурнін і Віктор упросили його не йти з міста і захищати його молитвами. У передмісті Константинополя вони збудували для святого житло, куди до нього зібралися ченці. Так виникла обитель, ігуменом і духовним наставником у якій був преподобний Ісакій. Він опікувався також і мирянами, багато допомагав бідним і стражденним. Досягнувши глибокої старості, преподобний Ісакій поставив замість себе ігуменом преподобного Далматія (пам'ять 3 серпня), на ім'я якого став називатися монастир. Упокоївся преподобний Ісакій в 383 році.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram