Священномученик Полікарп, єпископ Смирнський
Святитель Полікарп, єпископ Смирнський, народився близько 80 р., жив у Малій Азії, в м. Смирні. Рано залишившись сиротою, він був вихований, за вказівкою Ангела, благочестивою вдовою Каллістою. Після смерті нареченої матері Полікарп роздав свій маєток і став вести цнотливе життя, служачи хворим і немічним. Його дуже полюбив і наблизив до себе святий єпископ Смирнський Вукол (пам'ять 6 лютого). Він присвятив Полікарпа в диякона, доручивши йому проповідувати в храмі Слово Боже.
У той час був живий святий апостол Іоан Богослов. Святий Полікарп був особливо близький до святого Іоанна Богослова, якого супроводжував в його апостольських подорожах. Святитель Вукол висвятив святого Полікарпа в пресвітера, а незадовго до кончини заповідав поставити його єпископом на Смирнской кафедру. Коли відбувалося висвячення святого Полікарпа в єпископи, йому з'явився Господь Ісус Христос. Святитель Полікарп з апостольською ревністю керував своєю паствою. Користувався він великою любов'ю і серед священства. З великою теплотою ставився до нього святий Ігнатій Богоносець. Вирушаючи в Рим, де його чекала страта (він був розтерзаний дикими звірами), він писав святому Полікарпу: "Як керманичам потрібні вітри або свильованому бурею - пристань, так теперішньому часу потрібний ти для того, щоб досягти Бога".
На Римський престол вступив імператор Марк Аврелій (161 - 180), на християн було піднято одне з найжорстокіших гонінь. Язичники вимагали, щоб суддя шукав святого Полікарпа - "батька всіх християн" і "спокусника всієї Азії". В цей час святитель Полікарп на наполегливе прохання своєї пастви перебував в невеликому селищі недалеко від Смірни. Коли воїни прийшли за ним, святий Полікарп вийшов назустріч і велів їх нагодувати, а сам в цей час став молитися, готуючись до мученицького подвигу. Його страждання і смерть описані в "Посланні християн Смирнської Церкви до інших Церков" - одній з найдавніших пам'яток християнської писемності. Будучи приведений на суд, святитель Полікарп твердо сповідав свою віру в Христа і був засуджений до спалення. Кати хотіли прибити його до стовпа, але він спокійно їм сказав, що не зійде з багаття, і його тільки зв'язали мотузкою. Полум'я оточило святого, але не торкнулося його, зімкнувшись в повітрі над його головою. Бачачи, що вогонь не шкодить йому, натовп язичників та іудеїв став вимагати, щоб він був убитий мечем. Коли святому Полікарпу завдали рану, з неї витекло так багато крові, що вона погасила полум'я. Тіло священномученика Полікарпа спалили. Смирнський християни з благоговінням зібрали його чесні останки, свято шануючи його пам'ять.
Збереглася розповідь про святого Полікарпа його учня, святого Іринея Ліонського, який призводить Євсевій в "Церковній Історії" (V, 20): "Я був ще дуже молодий, коли бачив тебе в Малій Азії у Полікарпа, - звертається святий Іриней до свого друга Флорина - ... Я міг би тепер вказати місце, де сидів блаженний Полікарп і розмовляв, - міг би зобразити його ходу, спосіб його життя, зовнішній вигляд, його бесіди до народу, його дружнє поводження з Іоанном, як він сам розповідав, і з іншими самовидцями Господа, - те, як він пригадував слово їх і переказував, що чув від них про Господа, Його вчення і чудеса ... З милості Божої до мене, я і тоді ще уважно слухав Полікарпа і записував слова його не на дошці, але в глибині мого серця ... Отже, можу засвідчити перед Богом, що якби цей блаженний і апостольський старець почув щось подібне твоїй помилці, то він негайно загородив би слух свій і виявив би обурення своє звичайною приказкою: "Боже Благий! До якого часу Ти допустив мені дожити ".
За життя святитель написав декілька Послань до пастви і листів до різних осіб. До нашого часу дійшло його Послання до Филип'ян, яке, за повідомленням Блаженного Ієроніма, читалося в малоазійських церквах за Богослужінням. Воно було написано святителем у відповідь на прохання Филип'ян надіслати їм збереглися у святителя Полікарпа листи священномученика Ігнатія Богоносця.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
